Відносини Мавританії та Іспанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відносини Мавританії та Іспанії
Мавританія
Мавританія
Іспанія
Іспанія

Відносини Мавританії та Іспанії стосуються зовнішніх відносин між Мавританією та Іспанією. Офіційні дипломатичні відносини між двома країнами існували з 1960-х років. Іспанія має посольство в Нуакшоті та Генеральне консульство в Нуадібу, а Мавританія — посольство в Мадриді. Іспанія була головною державою, яка розділила Західну Сахару між Марокко та Мавританією (1/3 суші була взята Мавританією, хоча сьогодні жодна не залишається під контролем Мавританії). Експорт Мавританії та забезпечують близько 5,1 % імпорту[1].

Іспанія офіційно визнала незалежність Мавританії в листопаді 1960 року, а перший посол Іспанії вручив свій вірчий лист у 1961 році[2]. Претензії Мавританії на територію Західної Сахари, сформульовані в ООН в 1963 році, в основному підпорядковувалися логіці блокування власних вимог Марокко щодо цієї території, що, у разі успіху, може також сприяти претензіям Марокко на саму Мавританію, мавританська дипломатія побоюється щодо можливості іспано-марокканського порозуміння[3]. Позиція Мавританії щодо Сахари посилилася в 1970-х роках, вимагаючи проведення референдуму про самовизначення, і до 1972 року країна вже примирилася з Марокко[4]. У Мадридських угодах 1975 року Іспанія передала адміністрацію території Марокко та Мавританії[5].

Під час саміту ОАЄ 1978 року Мавританія заперечила маркування Канарських островів територією, яка підлягає деколонізації, а також заперечила визнання MPAIAC «рухом національного визволення»[6].

Згодом Іспанія надала перевагу зміцненню двосторонніх відносин, виходячи з важливості африканської країни, яка має морський кордон з Канарськими островами, щодо управління нелегальною імміграцією[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Import Partners of Mauritania. CIA World Factbook. 2012. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 28 липня 2013.
  2. Hernando de Larramendi та Planet, 2007, с. 345.
  3. Hernando de Larramendi та Planet, 2007, с. 346.
  4. Hernando de Larramendi та Planet, 2007, с. 348—349.
  5. Hernando de Larramendi та Planet, 2007, с. 350.
  6. Hernando de Larramendi та Planet, 2007, с. 350—351.
  7. Hernando de Larramendi та Planet, 2009, с. 61—67.

Джерела

[ред. | ред. код]