Нуакшот

Нуакшот араб. نواكشوط фр. Nouakchott бербер. Nwakcoṭ
Основні дані
18°4′42″ пн. ш. 15°58′28″ зх. д.
Країна	Мавританія
Адмінодиниця	Nouakchott-Nord Regiond Nouakchott-Ouest Regiond Nouakchott-Sud Regiond
Столиця для	Мавританія  (Ісламська республіка, суверенна держава, країна)
Засновано	1957
Площа	1000 км²
Населення	1 077 169 осіб (2016)
Висота НРМ	7 ± 1 м
Водойма	Атлантичний океан
Офіційна мова	арабська
Назва мешканців	англ. Nouakchottian
Міста-побратими	Мадрид, Ланьчжоу, Амман (1999), Тусон, Бамако, Regional Council of Île-de-Franced
Телефонний код	(+222) 20
Часовий пояс	UTC+0
GeoNames	2377450
Міська влада
Вебсайт	crn.mr/fr/
Мапа
Нуакшот Нуакшот (Мавританія)
Нуакшот у Вікісховищі

Нуакшо́т (араб. نواكشوط, фр. Nouakchott, бербер. Nwakcoṭ) — столиця та найбільше місто Мавританії, а також адміністративний та економічний центр країни.

Топонім

Назва міста у перекладі з берберської мови означає «місце, де свистить вітер».

Географія

Місто розташоване на плато за 5-6 км від узбережжя Атлантичного океану та за 435 км на північ від міста Дакар у Сенегалі.

У місті знаходиться міжнародний аеропорт. 1986 року західніше міста побудований глибоководний морський порт. Незважаючи на неухильне зростання активності порту, рівень вантажообігу залишається нижчим, ніж у північному порту Нуадібу.

Місто має регулярне планування і прямокутну мережу вулиць. Нуакшот побудований навколо центральної вулиці Авеню Гамаля Абдель Насера, котра обсаджена деревами, і яка простягається на північний схід через середмістя до аеропорту.

У місті знаходяться Палац президента, Національні збори, Палац юстиції, Центральна публічна бібліотека, Національна бібліотека, інші державні та громадські установи.

Через місто проходить автомагістраль Північ-Південь, яка з'єднує більш густонаселений сільськогосподарський південь з малонаселеною, але багатою мінеральними ресурсами північчю.

Клімат

Нуакшот знаходиться в зоні аридного клімату (BWh за класифікацією кліматів Кеппена). Температура повітря в місті висока протягом усього року, але взимку нічні температури значно нижче, що дещо пом'якшує спеку. У той час як середні високі температури відносно постійні (близько 33 °C), середні низькі температури можуть коливатися від 25 °C протягом літа до 13 °C взимку. Нічні мінімальні температури взимку можуть бути нижче 10 °C.

Середня висока температура серпня 33 °C, середня низька лютого 13 °C, середньорічна кількість опадів 178 міліметрів.

Клімат Нуакшота
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	29,1	30,6	31,6	32,6	33,4	34,6	31,3	32,4	34,9	36,4	33,1	29,1
Середня температура, °C	21,4	22,7	23,9	25	26,2	28	27,1	28,3	29,7	29,2	25,7	22
Середній мінімум, °C	13,7	14,8	16,3	17,5	19,1	21,4	22,9	24,2	24,5	22,1	18,3	15
Норма опадів, мм	1	2	1	0	0	1	12	36	31	7	1	2
Днів з дощем	1	1	0	0	0	0	1	2	2	0	0	0
Джерело: Climate-Data.org, Weather2Travel

Клімат
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	36	39	41	43	46	46	43	42	44	43	42	37	46
Середній максимум, °C	29	31	32	32	34	33	32	32	34	33	32	28
Середній мінімум, °C	14	15	17	18	21	23	23	24	24	22	18	13
Абсолютний мінімум, °C	7	9	11	12	14	18	21	20	22	17	13	7	7
Норма опадів, мм	0	3	0	0	0	3	13	104	23	10	3	0	159
Джерело: BBC Weather

Прісна вода

Попри те, що скелі внизу міста містили просторий резервуар прісної води, відомої, як озеро Трарза, прісна вода закінчується завдяки великому зростанню міста. Інженери попередили, що озеро Трарза висохне до 2054 р., у зв'язку з малою кількістю опадів, у результаті чого вода в озері не поновлюється.

Багатьом людям доведеться купувати воду, яка дорога порівняно з середньою заробітною платою у місті.

Історія

Центральна мечеть Нуакшота

Університет Нуакшот Аль-Аасрія

На момент проголошення незалежності Мавританії перед молодою державою постала проблема столиці. Французька колоніальна адміністрація розташовувалася на території сучасного Сенегалу. Міст на території країни не було.

Тому як столицю вибрали по суті невелике, нічим особливим не примітне, селище Нуакшот на природному кордоні між Сахарою та Сахелем. Будівництво міста почалося у 1957 році. Місто було спроектоване та побудоване як населений як пункт для проживання 15 000 осіб.

Однак, починаючи з 1970-х років, велика кількість мавританців почала переїжджати до Нуакшоту, оскільки екологічні умови у їхніх рідних населених пунктах стали занадто суворими через посуху та зростання опустелювання. Станом на 2019 рік населення міста становило 1 195 600 осіб.

Демографія

Населення — 1 195 600 осіб (за даними 2019 року), тоді як в кінці 1960-х населення було близько 20 тис. осіб.

1961	1965	1970	1977	1981	1988	2000	2013	2016	2017	2019
→ 5,807	↗ 15,000	↗ 25,000	↗ 134,704	↗ 232,000	↗ 393,325	↗ 558,195	↗ 958,399	↗ 1,077,169	↗ 1,116,700	↗ 1,195,600

Освіта

У місті знаходиться Університет Нуакшот Аль-Аасрія, який є єдиним університетом Мавританії і був відкритий у 1981 році. Приблизно 8000 студентів вчаться там.

З інших закладів освіти є Національна Школа Управління, та Національний Інститут Вивчення Ісламу. Також у місті є багато початкових та середніх шкіл.

Економіка

Місто є центром економіки Мавританії. У місті розвинена Харчова та деревообробна промисловість.

Міжнародні відносини

Міста-побратими

• Мадрид, Іспанія
• Тусон, Аризона, США
• Ланьчжоу, Китай.
• Амман, Йорданія. (1999)

Світлини

• 
• 
• 
• 
• 

Джерела

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Jean-Robert Pitte (1977), Nouakchott, capitale de la Mauritanie, Université de Paris IV(фр.)
• Isyakha Diagana (1993). Croissance urbaine et dynamique spatiale à Nouakchott (PhD). Lumière University Lyon 2.(фр.)
• Philippe Tanguy (2003). L'urbanisation irrégulière à Nouakchott: 1960-2000. Т. 22. Algeria: Centre de recherche en anthropologie sociale et culturelle. ISSN 2253-0738 — через Revues.org. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(фр.)
• Armelle Choplin (2006). Le foncier urbain en Afrique: entre informel et rationnel, l'exemple de Nouakchott (Mauritanie). Т. 115, № 647. с. 69—91. doi:10.3406/geo.2006.21315 — через Persee.fr. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(фр.)
• Anne-Marie Frérot (2006). Nouakchott, du puits nomade à la ville des pétroliers. Risques et représentations. № 190. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(фр.)
• Armelle Choplin; Ciavolella Riccardo (2008). Marges de la ville en marge du politique? Exclusion, dépendance et quête d'autonomie à Nouakchott (Mauritanie). doi:10.3917/autr.045.0073. ISSN 1278-3986 — через Cairn.info. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)(фр.)
• Armelle Choplin (2009). Nouakchott: au carrefour de la Mauritanie et du monde. Paris: Éditions Karthala. ISBN 978-2-8111-3166-1.(фр.)
• Serge Theunynck (1983). Brian Brace Taylor (ред.). A Sterilizing Capital: Nouakchott. Singapore — через ArchNet. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка) (англ.)
• Paul Tiyambe Zeleza; Dickson Eyoh, ред. (2003). Nouakchott, Mauritania. Encyclopedia of Twentieth-Century African History. Routledge. ISBN 0415234794.(англ.)
• Nicola Pratt (2008). Nouakchott. У Bruce E. Stanley; Michael R.T. Dumper (ред.). Cities of the Middle East and North Africa. Santa Barbara, USA: ABC-CLIO. ISBN 9781576079195.(англ.)
• Christian Vium. Eye of the drought: high and dry in the Sahara – in pictures. UK. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка) (англ.)
• 'The best solution? Move the Mauritanian capital': water on the rise in Nouakchott. UK. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)(англ.)

Посилання

• Nouakchott (NATIONAL CAPITAL, MAURITANIA) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)