Західна Сахара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Західна Сахара
الصحراء الغربية
Al-Ṣaḥrā' al-Ġarbiyyah
Sáhara Occidental

Прапор
Розташування Західної Сахари
Столиця нема
Найбільше місто Ель-Аюн
Офіційні мови нема
Державний устрій
Обговорюється  
 - Relinquished by Spain 14 листопада 1975 
Площа
 - Загалом 266 000 км² (77-е)
 - Води (%) незначний
Населення
 - оцінка липень 2005 р. 341 000 (177)
 - Густота 1 3/км² (228-е)
Валюта Марокканський дирхам (MAD)
Часовий пояс UTC (UTC+0)
Коди ISO 3166 MA
Домен інтернету .ma (.eh зарезервовано, але не використовується)
Телефонний код +2122

За́хідна Саха́ра (араб. الصحراء الغربية ‎, бербер. Taneẓṛuft Tutrimt, ісп. Sáhara Occidental, колишня Іспанська Сахара) — спірна територія на північному заході Африки, межує на півночі з Марокко, на сході та півдні з Мавританією, на заході омивається Атлантичним океаном;

Площа — 266800 км².

Населення — 513 тис. (2009)

За деякими оцінками, 165 тис. живуть у таборах біженців біля Тіндуфа на південному заході Алжиру.

Столиця Ад-Дакла.

Адм. центр — місто Ель-Аюн (близько 200 тис. жит.), місто з фосфатними розробками в Боу Краа.

Грошова одиниця — дірхем.

Етнічний склад: сахраві (кочові племена); мова — арабська.

Релігія — мусульмани-суніти.

Фактично країна перебуває під управлінням Марокко.

Експорт — фосфати.

Особливості — стіна з електричним захистом довжиною 4 км, що обгороджує розробки фосфатів.

Історія[ред.ред. код]

Цей 1000-кілометровий прибережний район Сахари був оголошений зоною впливу Іспанії в 1884, оскільки він знаходиться напроти Канарських островів; при одержанні незалежності в 1956 Марокко пред'явило права на цю територію, з 1973 усередині Іспанської Сахари виник рух за незалежність (Полісаріо). Коли в 1975 Іспанія відмовилася від території, вона стала керуватися Марокко і Мавританією. Полісаріо виступило проти такого розподілу, оголосило про створення Сахарської Арабської Демократичної Республіки (САДР), що призвело до громадянської війни. Коли Мавританія пішла з контрольованого нею південного сектора, Марокко зайняло його і почало будувати захисні споруди, закінчивши будівництво до 1987. У 1988 Марокко і Фронт Полісаріо прийшли до угоди про припинення вогню і проведення референдуму. Проте час від часу перестрілки продовжувалися. До кінця 1990 70 країн визнали САДР.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Західна Сахара має багаті природні ресурси. Провідне місце серед них займають фосфорити. Перспективні родовища урану, залізної і мідної руд, ртуті, кам'яних солей. Прибережні води багаті на рибу.

Див. також[ред.ред. код]


Прапор Західної Сахари Це незавершена стаття про Західну Сахару.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Атлантичний океан Марокко Марокко
Атлантичний океан Gray compass rose.svg Алжир Алжир
Мавританія Мавританія Мавританія Мавританія