Військове майно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Військове майно — це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Міністерство оборони України здійснює управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами, в тому числі у разі їх розформування.
Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Облік військового майна

[ред. | ред. код]

Облік військового майна ведеться у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках.

Кількісний облік військового майна

[ред. | ред. код]

Кількісний облік військового майна ведеться в натуральних показниках у стандартних одиницях вимірювання та обліку, визначених Державним класифікатором України «Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96».[1] [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]

Якісний облік військового майна

[ред. | ред. код]

Цей вид обліку ведеться за 5 категоріями якісного (технічного) стану військового майна:

  1. нове (не було у використанні). Це майно, яке знаходиться на зберіганні у центрах забезпечення та на складах військових частин, а також відповідає вимогам технічних умов та відповідних стандартів з невичерпаними термінами (строками) експлуатації (носіння) і повністю придатне для використання за призначенням;
  2. яке знаходиться в експлуатації (було у використанні). Це майно утримується у центрах забезпечення та на складах військових частин, а також відповідає всім вимогам експлуатаційної документації, придатне до використання за призначенням (з ремонтом або після ремонту) і використовується у межах установленого терміну (строку) експлуатації (носіння);
  3. майно, встановлений термін (строк) експлуатації (носіння) якого закінчився, але за своїм станом воно є придатним для використання за прямим призначенням після ремонту (потребує середнього ремонту) або без ремонту;
  4. майно, що за своїм станом потребує капітального ремонту (зберігається понад визначений термін зберігання), який є економічно доцільним;
  5. майно, яке є технічно несправним і за своїм станом непридатне для подальшого використання, морально і фізично застаріле, не відповідає вимогам технічних умов та відповідних стандартів, відновлення (ремонт) якого технічно неможливе або економічно недоцільне та яке підлягає списанню.

Облік військового майна в обліково-номерних показниках

[ред. | ред. код]

Цей вид обліку ведеться згідно із заводськими номерами зразків військового майна.

Облік військового майна у вартісних показниках

[ред. | ред. код]

Облік військового майна у вартісних показниках ведеться в національній валюті України за його закупівельною ціною або за вартістю (ціною), зазначеною в укладених на його виготовлення та поставку договорах.
Керівними документами для цього виду обліку є Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, зокрема:

  • Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202; http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1017-10/paran18#n18 [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  • Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202. [2] [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]

Законодавче регулювання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]