ГМ-94

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГМ-94
ПоходженняРосія Росія
Історія виробництва
РозробникТульське КБ Приладобудування
Характеристики
Вага5,0 кг
Довжина820 мм (приклад розкладено)
545 мм (приклад складений)

Калібр43 мм
Дульна швидкість100 м/с
Дальність вогню
Максимальна500 м
Система живленняпідствольний магазин на 3 гранати + 1 граната в каморі
Прицілвідкритий, драбинка з позначками на 50-300 м з кроком 50 м

ГМ-94 у Вікісховищі

ГМ-94 (рос. гранатомет магазинный) — помповий гранатомет Міщука. Створений в Тульському КБ Приладобудування на початку 1990-х років. Призначений для вогневої підтримки в умовах ближнього бою, особливо в міських умовах.

Характеристики

[ред. | ред. код]

ГМ-94 призначений для бойових дій на малій відстані, особливо військових дій в умовах міста. З мінімальною безпечною відстанню 10 метрів,[1][2] ГМ-94 добре пристосований для дій навіть всередині будівель. Простота конструкції дає можливість надійно працювати при потраплянні пилу, бруду, та після занурення у воду.

Для нього створені спеціальні боєприпаси, зокрема: осколково-фугасний ВГМ-93.900[1], термобаричний ВГМ-93.100,[1] димний ВГМ-93.300[1] та ВГМ-93.200 зі сльозогінним газом[1], а також травматичний ВГМ-93.600 з гумовою кулею[1].

Термобарична граната ВГМ-93.100 містить близько 160 г вибухової речовини. Може пробивати 8 мм звичайної сталі або стіни з утворенням мінімальної кількості уламків[1]. Її головна особливість: майже повна відсутність небезпечних осколків, навіть корпус зроблено з легкого пластика. Фактор ураження — ударна хвиля. Тому цю гранату безпечно застосовувати на відстані не менше 10 метрів від дружніх сил. Для порівняння — американські стандартні гранати M406 та M433 калібру 40×46SR безпечні на відстані понад 130 метрів[3].

В червні 2005 року ГМ-94 разом з термобаричною гранатою ВГМ-93.100 був прийнятий на озброєння міністерства внутрішніх справ РФ[4].

В жовтні 2007 року російське міністерство оборони прийняло на озброєння гранатомет ЛПО-97 створений на основі ГМ-94 з термобаричною гранатою,[5] в 2008 ГМ-94 був прийнятий на озброєння ФСБ[6].

Попри те, що гранатомет був призначений для російських силових органів, він був помічений в Казахстані та Лівії[7].

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Механізм перезаряджання: ручний, помповий, з рухомим стволом
  • Калібр: 43 × 30 мм (ВГМ93)
  • Маса не зарядженого: ~ 5,0 кг
  • Довжина: 820 мм (приклад розкладено), 545 мм (приклад складений)
  • Відстань до цілі: 300 м (точкова ціль), 500 м (максимальна)
  • Приціл: відкритий, драбинка з позначками на 50-300 м з кроком 50 м
  • Живлення: підствольний магазин на 3 гранати + 1 граната в каморі
  • Дульна швидкість: 85 м/с

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

ГМ-94 використовували у боях в Нальчику в жовтні 2005 року та громадянській війні в Лівії[8][7].

Каральні акції

[ред. | ред. код]

10-11 серпня 2020 року білоруський підрозділ «Алмаз» використовував ГМ-94 в Мінську для придушення народних протестів[9].

30 березня 2021 року підрозділом Росгвардії використав ГМ-94 з термобаричними гранатами для обстрілу Володимира Барданова після облоги тривалістю 7 годин[10][11].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Помічений на озброєнні російських диверсантів під час захоплення адміністративних будівель в Сімферополі в 2014 році[12].

Наступного разу був помічений в 2022 році на озброєнні російських загарбників, певна кількість була захоплена Українськими Силами Оборони[3].

Російські окупаційні підрозділи застосували ГМ-94 та сльозогінні гранати ВГМ-93.200 для придушення протестів проти окупації в Херсоні[13].

У вересні 2022 року на одній з ділянок фронту позиції українських воїнів атакували найманці так званої «ПВК Вагнер», але зазнали втрат і змушені були відійти. В результаті бою військові 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр» захопили ручний багатозарядний гранатомет ГМ-94 російського виробництва[14].

Оператори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж Popenker та Jenzen-Jones, 2015, с. 15
  2. VGM93.100. roe.ru. Rosoboronexport. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
  3. а б N.R. Jenzen-Jones, Charlie Randall (17 березня 2022). Russian GM-94 thermobaric grenade launcher documented in Ukraine (2022). The Hoplite. ARES. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  4. ГМ-94 - ручной гранатомёт. army.lv. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
  5. ОАО "Конструкторское бюро приборостроения" - 10 лет ГМ-94. kbptula.ru. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
  6. ГМ-94. gewehr.ru. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
  7. а б в г Popenker та Jenzen-Jones, 2015, с. 17.
  8. а б Popenker та Jenzen-Jones, 2015, с. 16.
  9. Рассказываем, что за гранатомет был замечен вчера у спецназовца «Алмаза» в Минске. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 11 серпня 2020.
  10. Дом стрелка в Мытищах обстреляли из гранатометов. РБК (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 30 березня 2021.
  11. Mash. Telegram. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 30 березня 2021.
  12. N.R. Jenzen-Jones (2 березня 2014). GM-94 grenade launchers in use with Russian forces in Crimea. The Hoplite. ARES. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  13. A little insight on what kind of munitions were used. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. #Ukraine: A little insight on what kind of munitions were used by the Russian forces to disperse the pro-Ukrainian rally in #Kherson - an empty VGM93.200 CS irritant round for the GM-94 grenade launcher was found on the ground.
  14. Бійці бригади «Холодний Яр» захопили у «вагнерівців» гранатомет ГМ-94. Мілітарний. 24 вересня 2022.
  15. Рассказываем, что за гранатомет был замечен вчера у спецназовца «Алмаза» в Минске. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
  16. Ferguson, Jonathan; Jenzen-Jones, N.R. (November 2014). Raising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in Ukraine, 2014. Research Report 3. Armament Research Services. с. 26. ISBN 978-0-9924624-3-7.

Література

[ред. | ред. код]