Гайнц Франк

Гайнц Франк
нім. Heinz Frank
Народився	12 грудня 1914(1914-12-12) Арнштадт, Німеччина
Помер	7 жовтня 1944(1944-10-07) (29 років) Арнштадт, Німеччина
Країна	Німецька імперія
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Золотий німецький хрест Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак пілота Почесний Кубок Люфтваффе

Гайнц Франк (нім. Heinz Frank; 12 грудня 1914, Арнштадт — 7 жовтня 1944, Арнштадт) — німецький льотчик-ас, один із перших льотчиків штурмової авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

В 1930-х роках вступив на службу в люфтваффе і після закінчення льотної підготовки зарахований в 2-у (штурмову) групу 2-ї навчальної ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни. З 13 січня 1942 року — командир 3-ї ескадрильї 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Відзначився у боях в районі Харкова і Керчі. В листопаді 1942 року здійснив свій 700-й бойовий виліт. В березні-травні 1943 року — командир навчальної групи підтримки сухопутних військ, дислокованої в Дебліні, у вересну-жовтні 1943 року — 2-ї групи 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників, з 30 червня 1944 року — 2-ї групи 1-ї ескадри підтримки сухопутних військ. 29 липня 1944 року призначений командиром 1-ї групи 152-ї ескадри підтримки сухопутних військ, яка 16 серпня була перейменована на 4-у групу 151-ї ескадри підтримки сухопутних військ. 7 жовтня 1944 року внаслідок випадкового пострілу з пістолета отримав поранення у ліве стегно і помер у шпиталі від великої втрати крові.

Всього за час бойових дій здійснив понад 900 бойових вильотів і збив 9 літаків.

Нагороди

• Нагрудний знак пілота
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (28 жовтня 1939)
  • 1-го класу (27 червня 1940)
• Почесний Кубок Люфтваффе (30 листопада 1940)
• Німецький хрест в золоті (6 березня 1942)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (13 червня 1942 і 27 квітня 1944)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (3 вересня 1942) — за 500 бойових вильотів.
  • дубове листя (№172; 8 січня 1943) — 30 700 бойових вильотів.
• Авіаційна планка бомбардувальника в золоті з підвіскою «900»

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• OBERMAIER, ERNST, Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Verlag Dieter Hoffmann, Mainz, 1976.