Ганс фон Гесслін
Ганс фон Гесслін | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Hans von Hößlin | |||||||||||||
Народився | 20 вересня 1880 Ербах-ім-Оденвальд, Дармштадт, Гессен, Німеччина | ||||||||||||
Помер | 31 грудня 1947 (67 років) Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, ФНРЮ ·повішення | ||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||
Учасник | Перша світова війна | ||||||||||||
Військове звання | Генерал-лейтенант | ||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||
Ганс фон Гесслін (нім. Hans von Hößlin; 20 вересня 1880, Ербах-ім-Оденвальд, Німецька імперія — 18 серпня 1947, Любляна, Югославія) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.
Вигодець з аристократичного роду Гесслін. Син ігженера Ґустава фон Гессліна (1848—1917).
В 1998 році, після закінчення гімназії, поступив на трирічну службу добровольцем в 3-й піхотний полк «Принц Карл Баварський» Баварської армії. В 1912 році направлений у військову академію, яку не зміг закінчити через початок Першої світової війни. Учасник Першої світової війни, відзначений численними нагородами. На честь Ганса керівник оркестру 19-го піхотного полку створив «Марш Гессліна».
Після війни продовжив службу в рейхсвері, майже весь час перебував у Баварії. З 1920 по 1924 року служив у штабі 7-го військового округу. В кінці 1924 року призначений командиром батальйону в Аугсбурзі. В 1927—1928 роках служив у Імперському міністерстві оборони. з 1928 року — начальник штабу 7-ї (баварської) дивізії. з 1 жовтня 1929 року — командир 19-го (баварського) піхотного полку. З 1 квітня 1931 — командир піхотних частин 7-го військового округу. 31 березня 1932 року відправлений у відставку.
1 липня 1938 року призваний на службу, проте не отримав посади. Під час масової мобілізації 26 серпня 1939 року призначений командиром запасних частин 18-го військового округу (Зальцбург), в листопаді з підконтрольних Гессліну частин була сформована 188-ма дивізія (згодом неодноразово перейменовувалась: дивізія №188, 188-ма резервна гірсько-піхотна дивізія та 188-ма гірсько-піхотна дивізія). Гесслін залишався командиром дивізії до кінця війни (окрім нетривалого періоду в 1943 році, коли він був протягом трьох місяців був заступником командира 18-го військового округу та певний час перебував в резерві ОКГ). з 1943 року і до кінця війни дивізія була розгорнута в Італії та Югославії. Після капітуляції Німеччини разом із своїми підлеглими Гесслін здався в полон.
18 серпня 1947 Ганс фон Гесслін у Любляні був засуджений югославським трибуналом до страти через повішення за звинуваченням у злочинах проти мирних жителів. Вирок виконаний в той же день.
Перша дружина — Лілі Шмід (28 липня 1889, Гоф — ???). Одружилися 3 червня 1909 року в Гофі, розлучилися 28 лютого 1928 року в Берліні. В шлюбі народилися двоє синів — Вальтер і Вінфрід.
Друга дружина — Урсула Фестнер (3 лютого 1906, Герліц — ???). Одружилися 6 квітня 1933 року в Герліці. В шлюбі народився син Рюдіґер.
- Оберлейтенант (2 серпня 1914)
- Гауптман (12 жовтня 1914)
- Майор
- Оберстлейтенант
- Оберст (1928)
- Генерал-майор (1 квітня 1931)
- Генерал-лейтенант (31 березня 1932)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами і короною
- Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки)
- Медаль «За відвагу» (Гессен)
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з мечами і військовою відзнакою
- Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (31 серпня 1942)
- Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck´sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8. S. 476.
- Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 6: Hochbaum-Klutmann. Biblio Verlag. Bissendorf 2002. ISBN 3-7648-2582-0. S. 50–51.
- Zitiert nach: Alfred Elste, Michael Koschat, Hanzi Filipič: NS-Österreich auf der Anklagebank. Anatomie eines politischen Schauprozesses im kommunistischen Slowenien. Hermagoras Verlag, Klagenfurt-Ljubljana-Wien 2000, ISBN 3-85013-754-6, u. a. S. 262.
- Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser, Teil B 1941, Seite 246, Verlag Justus Perthes, Gotha 1941.
- Der in Bayern immatrikulierte Adel, XI, 1975, S. 589.
- Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1930. S. 109.
- Klaus D. Patzwall, Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941–1945. Geschichte und Inhaber. Band II. Verlag Klaus D. Patzwall. Norderstedt 2001. ISBN 3-931533-45-X. S. 545.
- Приватний сімейний архів Гесслінів.
- Народились 20 вересня
- Народились 1880
- Уродженці Гессену
- Померли 31 грудня
- Померли 1947
- Померли в Любляні
- Генерал-лейтенанти Вермахту
- Кавалери Срібного німецького хреста
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери ордена «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
- Нагороджені Ганзейським хрестом (Гамбург)
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Нагороджені медаллю «За відвагу» (Гессен)
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Баварія)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Почесні лицарі ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
- Гессліни
- Гауптмани (Баварія)
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Генерал-лейтенанти Рейхсверу
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Страчені військовики
- Німці, страчені за кордоном
- Повішені в Югославії