Гаран Дмитро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дмитро Гаран
Народився 1908(1908)
Помер 1952(1952)
Країна  УНР
Національність українець
Alma mater Мелітопольський педінститут
Галузь освіта
Заклад Глухівський учительський інститут, Мелітопольський педінститут
Посада директор Глухівського учительського інституту (19381941, 19431945), директор Мелітопольського педінституту (19351937)

Дмитро Гаран (1908 — липень 1952) — український педагог, викладач, директор Глухівського учительського інституту (19381941, 19431945), директор Мелітопольського педінституту (19351937).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1908 р.

1918 прийнятий у громадянство Української Держави, з 1921 — у постійній зоні окупації большевицької Московії.

У 19221929 рр. наймитував у заможних селян на Херсонщині, працював пастухом у заповіднику «Асканія Нова».

Упродовж 19291934 рр. навчався на робітфаці та історичному факультеті в Мелітопольському педінституті.

Із 1934 по 1935 рр. — викладач історії (ймовірно, у згаданому виші).

19351937 рр. — директор та викладач на робітфаці при Мелітопольському педінституті.

Із серпня 1937 по березень 1938 працював помічником директора із заочної форми навчання у цьому навчальному закладі.

Кілька місяців обіймав посаду редактора видання «Радянський степ» (Мелітополь), а потім — заступника начальника Головліту України.

Із грудня 1938 по серпень 1941­ був директором Глухівського учительського інституту.

У роки німецько-радянської війни перебував у Оренбурзькій області.

Працював на посадах шкільного учителя й завуча, завідувача відділу пропаганди та агітації, редактора однієї з районних газет.

Після звільнення Глухова від німецької окупації у жовтні 1943 повернувся на посаду директора Глухівського учительського інституту, яку обіймав до початку 1945.

Із січня 1945 по квітень 1947 — голова Глухівського району Сумської області.

До 1952 працював викладачем у Глухівському інституті.

Із лютого 1952 навчався в аспірантурі Інституту підвищення кваліфікацій при Київському університеті.

Помер у липні 1952.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Альманах університетської слави. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (1874—2019) / гол. ред. Курок О. І. — Суми: ПВП "Видавничий будинок «Еллада», 2019. — 196 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]