Герман Кестен
| Герман Кестен | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
28 січня 1900[1][2][…] Підволочиськ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина | |||
| Помер |
3 травня 1996[1][2][…] (96 років) Базель, Швейцарія[1] | |||
| Країна |
 Німеччина | |||
| Діяльність | письменник, мовознавець, перекладач, біограф, есеїст, драматург, поет, редактор, публіцист | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Роки активності | з 1926 | |||
| Жанр | роман | |||
| Членство | Академія наук і літератури в Майнці і Німецька академія мови і поезії | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: kesten.de | ||||
|
| ||||
 Герман Кестен у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Герман Кестен (нім. Hermann Kesten; 28 січня 1900, м-ко, нині смт Підволочиськ — 3 травня 1996, м-ко Рієні побл. м. Базель, Швейцарія) — німецький письменник, літературознавець.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1904 році сім'я виїхала до Німеччини (м. Нюрнберг), 1917—1919 проживав у Відні (Австрія). Вивчав світову історію, філософію та германістику в університетах міст Ерланген і Франкфурт-на-Майні. Від 1927 мешкав у Берліні, працював редактором у видавництві. 1933 після приходу до влади нацистів емігрував до Нідерландів, від 1940 — у містах Брюссель (Бельгія), Париж та Ніцца (Франція), згодом — у м. Нью-Йорк (США). 1952 переїхав до м. Рим (Італія). У 1972—1976 роках очолював письменницьку організацію Німеччини. Від 1977 року проживав у м. Базель. 1995 заснував преміальний фонд для 1-ї міжнародної Нюрнберзької премії в галузі прав людини.
Творчість[ред. | ред. код]
Друкувався від 1926. Автор 16 романів і повістей, зокрема:
- «Навколо корони»,
- «Йосиф шукає свободу» (1927),
- «Фердинанд та Ізабелла» (1936),
- «Король Філіпп ІІ» (1938; 1950 під назвою «Я король»),
- «Діти Герніки»,
- «Чужий Бог»,
- «Пригоди мораліста»,
- «Шарлатан» (1932, 1968 вид. укр. мовою),
- «Справедливий» (1933),
- «Щасливі люди»,
- «Блукаюча людина» та ін., поезій, есе.
Твори Кестена перекладені багатьма мовами.
Нагороди, премії, звання[ред. | ред. код]
- Почесний громадянин м. Нюрнберг (1980),
- Почесний доктор Вільного (м. Берлін) та Нюрнберзького університетів,
- Літературна премія у галузі культури Нюрнберга (1954),
- Літературна премія «Ді Калабрія» (Італія, 1969),
- Літературна премія Георга Бюхнера (Німеччина, 1974),
- Літературна премія Неллі Закс (Німеччина, 1987).
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Муніципалітет Нюрнберга встановив (2000) стипендію Германа Кестена для молодих прозаїків із різних країн, 1988 в Нюрнберзі встановлено пам'ятник Кестену.
У Підволочиську на будівлі, де народився прозаїк, встановлено меморіальну дошку (2000).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118561715 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ковальков Ю., Мокрій Ю., Сливка П. Кестен Герман // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 64. — ISBN 966-528-199-2.
