Головинський Григорій Львович
| Головинський Григорій Львович | |
|---|---|
| Либер-Вольфович Головинский | |
| Народився | 18 лютого 1923 м. Житомир |
| Помер | 20 вересня 2002 (79 років) м. Москва |
| Поховання | Ніколо-Архангельський цвинтар |
| Країна | Російська імперія →  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | музикознавець |
| Alma mater | Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського |
| Галузь | музика |
| Заклад | Державний інститут мистецтвознавстваd |
| Вчене звання | доктор мистецтвознавства (1985) |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] |
| Науковий керівник | Цуккерман Віктор Абрамович |
| Відомий завдяки: | музикознавець |
Григорій Львович (Лібер-Вольфович) Головинський (нар. 18 лютого 1923, Житомир — 20 вересня 2002, Москва) — російський музикознавець, доктор мистецтвознавства (1985).
Г.Головинський закінчив теоретико-композиторський факультет Московської консерваторії (1951), потім аспірантуру там же під керівництвом Віктора Цуккермана.
Одночасно з 1945 р. викладав музичну літературу в музичній школі, в 1955—1958 — аналіз в Центральній музичній школі. У 1955—1960 і 1964—1971 рр. Г.Головинський вів теоретичні предмети в Музичному училищі ім. М. М. Іпполітова-Іванова.
У 1957—1967 рр. він обіймав посаду заступника голови комісії музичної критики Спілки композиторів СРСР.
З 1967 р. він науковий співробітник Інституту історії мистецтв Міністерства культури СРСР[1].
В 1968 році Г.Головинський захистив дисертацію на тему «Камерна інструментальне творчість А. П. Бородіна» та здобув вчене звання кандидат мистецтвознавства.
У 1985 році він захистив докторську дисертацію в Інституті мистецтвознавства Академії Наук СРСР.
Г.Головинський опублікував популярні книжки"Князь Ігор" А. Бородіна" (1950, 2 видання 1962, 3 видання 1980) і «Камерні ансамблі Бородіна» (1972), а також дві книги про музичній формі рондо: «Рондо» (1961, 2 видання 1963) і «Куплетная, варіаційна форма і форма рондо» (1962).
Г.Головинський — автор статей про творчість Бородіна, Чайковського, Родіона Щедріна та ін у журналах «Радянська музика», «Музичне життя».
Надалі займався проблемами соціології музики, питаннями фольклорних коренів музичної творчості, опублікував книгу статей «Композитор і фольклор: з досвіду майстрів XIX—XX століття» (1981) та монографію «Мусоргський і фольклор» (1994), упорядник збірника наукових праць «Модеста Петровича Мусоргського і музика XX століття» (1990).
У 2005 р. посмертно була опублікована книга «Статті. Спогади».
У 1965 році Г.Головинський став, разом з Р. С. Фрідом та В. І. Заком, одним із засновників Московського молодіжного музичного клубу при Будинку композиторів[2].
- ↑ Григорий Львович ГОЛОВИНСКИЙ. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
- ↑ Григорию Фриду 95 лет [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Openspace.ru, 22.09.2010.
- Едуард Алексєєв. [Архівовано 2 листопада 2010 у Wayback Machine.] Як півтора єврея за Шенбрунну гуляли (Пам'яті Р. Л. Головінського) [Архівовано 2 листопада 2010 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |