Городок (телепередача)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Городок
Типтелепередача
Телеканал(и)РТР (1993—2012)
Жанргумор
сатира
Формат зображення4:3
Формат звукустерео
Тривалість серії24-30 хв.
Тривалість25 хв.[1]
Зніманнябагатокамерна
КомпаніяВДТРК (1993—2012)
Новоком (1993—1995)
ТО «Городок» (1995—2012)
Позитив ТБ (1995—2012)
Керівник проєктуІлля Олейников
Юрій Стоянов
СценаристВолодимир Трухнін
Ірина Повторак
Пелішенко Світлослав Борисович
Ян Гельман
Олексій Каранович
Ігор Осипов
Олег Росіїн
РежисерІлля Олейников
Юрій Стоянов
ІдеяІлля Олейников
Юрій Стоянов
Олександр Жуков
РозробкаВГТРК
ПродюсерОлександр Чиженок (1993)
В'ячеслав Макаров (1993—1995)
Марина Харкевич (1995—2012)
У головних роляхІлля Олейников
Юрій Стоянов
Музика на початкуCesare Meniconi — Noche de Plegaria (виконавець — Вацлав Хибш)
Музика в кінціАнжеліка Варум — Городок (муз. Ю. Варум і слова К. Крастошевський)
КомпозиторВолодимир Горбенко
Артур Горбенко
Країна-виробникРосія Росія
Місце знімань Санкт-Петербург
Мова оригіналуросійська
Перша появаРТР
Перший показ19932012
Перший показ
українською
19972011
Кількість сезонів20
Кількість серій284
Посилання

Городок (укр. Містечко) — телевізійна гумористична програма, що виходила з 17 квітня 1993 до 22 жовтня 2012 на каналі РТР за участю Юрія Стоянова та Іллі Олейникова. Спочатку з квітня 1993 випускалася студією «Новоком», а з березня 1995 року і до закриття передачі випускалася студією «Позитив ТВ».

Після смерті одного із ключових учасників проєкту та співавтора програми Іллі Олейникова, програму було закрито 2012 року[2].

Всього було випущено (враховуючи випуски програми «У Городку» і «Городок») 439 випусків.

Трансляція

[ред. | ред. код]

У різні часи випуски програми транслювали у тому числі й українські телеканали: з 1998 до 2001 — телеканал 1+1, з 2001 до 2017 — телеканал Інтер, з 2005 до 2011 — телеканал К1.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Передача чотири рази нагороджувалася премією «ТЕФІ» в номінації «Найкраща розважальна програма» 1999 і 2002 року, а самі ведучі програми в номінації «Найкращі ведучі розважальної програми» — 1996 і 2001 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Іллю Олейникова проводили в останню путь. Фото. Відео. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 10 червня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]