К1 (телеканал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: К1.
Не плутати з «К2» — спорідненим телеканалом.
К1
ТОВ «Телерадіоорганізація „Мульті Медіа Сервіс“»[1]
Країна Україна Україна
Зона мовлення Україна Україна
Час мовлення Цілодобово
Мова мовлення українська
російська
Центр керування Київ, вул. Щусєва, 26 (2005—2010)
Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22 (з 2010 року)
Формат
зображення		 576i 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Тематика каналу Розважальна
Дата початку
мовлення		 20 червня 2005
Замінив Україна КТМ
Цифровий
мультиплекс		 MX-3 (22)
Власник(и)
  • ТОВ «Український медіа-проект» (99 %)
  • ТОВ «Національні інформаційні системи» (0,01 %)
Споріднені канали Україна Інтер
Україна Інтер+
Україна Enter-фільм
Україна К2
Україна НТН
Україна Мега
Україна Zoom
Україна Піксель TV
Голос каналу Юрій Коваленко (2005—2012)
Олександр Родрігес (2012—2018)
Дмитро Лавров (з 2018)
Слоган «Канал щасливих людей» (2014—2024)
«Тревел-форевер» (з 2024)
Сайт k1.ua

«К1» — загальноукраїнський розважальний телеканал, розрахований на молодіжну авдиторію. Входить до медіаконгломерату «Inter Media Group».

Історія каналу[ред. | ред. код]

У травні 2005 року було офіційно оголошено про те, що з 20 червня на місці кабельного київського каналу «КТМ» запускається новий проєкт — телеканал «К1». На супутнику канал вже був присутній з осені 2004 року, ще як «КТМ». Переформатування «КТМ» у «К1» супроводжувалося переїздом його до нових приміщень на Сирці. Власний телецентр каналу «К1» був побудований на базі самого сучасного на той час обладнання та складався з трьох телестудій, дев'яти апаратних нелінійного монтажу та однієї етерної апаратної[2].

20 червня «К1» з'явився в етері. За заявою керівництва, назву слід розшифровувати як «культ першості» або «перший конгеніальний», а сам канал орієнтував свої програми на думаючих людей і обіцяв стати зовсім несхожим на те телебачення, до якого звикли кияни[2].

На каналі зібрався зірковий творчий колектив, в якості ведучих програм були заявлені такі метри української журналістики, як Микола Вересень, Віталій Портніков та низка інших відомих імен[2].

Микола Вересень готував на каналі «К1» ток-шоу «21 вересня», що виходило в етер щодня по буднях увечері. Віталій Портніков представляв проєкт «V.I.P.», де аналізувалися події в СРСР часів «перебудови», розглядалися ті чи інші події, рішення тодішніх політиків, а також те, як це все вплинуло на подальший хід історії. Крім того, у сітці програм каналу «К1» були присутні такі проєкти як «Позаочі», в рамках якого ведуча Юлія Литвиненко спілкувалася із зірками політики, культури та бізнесу; арт-проєкт «Своя роль», де Ірина Гордійчук представляла інтерв'ю із зірковими артистами та режисерами; «Телеформат» — про телебачення, про тих людей, які ним керують, і про його безпосередніх творців[2].

Новинне мовлення каналу «К1» було представлено кількома проєктами: «Один репортаж» (короткий та ємний репортаж про щось цікаве), «Один день» (щоденна новинна програма) й «Один тиждень» (підсумки тижня)[2]

Фільмопоказ на «К1» був організований за рубриками — «Проти течії», «Інше кіно», «Дитячий світ» тощо. До речі, значне місце у своєму кінопоказі «К1» зразка 2005 року відводив фільмам для любителів інтелектуального кінематографу: арт-хаус, фестивальні фільми тощо[2].

Перші кроки каналу були дуже успішними, і незабаром канал відзвітував про високі показники перегляду, зайнятих ним на старті мовлення. Однак, далі показники каналу розпочали знижуватись[2].

Проте «К1» продовжував дотримуватися обраної концепції — телебачення без «попси», телебачення для тих, хто раніше не дивився телевізор через його нецікавість. Щоправда, нових хороших фільмів на каналі ставало дедалі менше, а «андеграундний» кінопоказ переносився на пізній час[2].

Не зовсім виправдала себе і політика створення «телебачення зірок». Закономірним підсумком створення «команди зірок» на будь-якому з телеканалів є те, що згодом зірки починають залишати цей канал у пошуках нових для себе ніш, де кожна з них буде єдиною зіркою, а не однією із багатьох. Так сталося і з «К1», з етеру якого почали зникати прграми Микола Вересня, Віталія Портнікова й інших[2].

Після входження наприкінці 2006 року каналу «К1» до медіагрупи «U.A. Inter Media Group» формат каналу почав змінюватися кардинально. Частина програм, що стартували на «К1», перейшли на «Інтер» (зокрема, «Позаочі», «Телеформат» і «Один репортаж»). Тим часом на «К1» стали демонструватися у великій кількості повтори програм та проєктів, які перед цим вже виходили в етері «Інтера». Також на каналі з'явилися серіали[2].

У 2008 році «К1» нарешті зумів розширити зону свого етерного мовлення на більшу частину території України. Щоправда, сталося це не в результаті виграшу на конкурсах, які проводяться Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, та величезної кількості частот у містах країни, а за рахунок того, що «К1» обмінявся мережами з іншим членом медіагрупи «U.A. Inter Media Group» — каналом «Мегаспорт»[2].

Таким чином з 1 вересня 2008 року у мережі «Мульті Медіа Сервіс», що охоплює більшу частину України, розпочав мовлення канал «К1». Мережа складалася з 27 передавачів у 24 регіонах країни[2].

Кардинальних змін формату «К1» після виходу на етерну мережу спочатку не було. Єдине — на каналі трохи збільшилися обсяги спортивних програм. Зокрема, «К1» почав транслювати «Формулу-1», але в подальшому наповнення каналу почало змінюватися. Незабаром з «К1» зникла інформаційна програма «Один день», а разом з нею новинне мовлення[2].

Поступово етер почав наповнюватися новими програмами і проєктами, і канал потроху відходив від практики трансляції повторів продуктів медіагрупи. Згодом в етері «К1» стали домінувати розважальні, публіцистичні та пізнавальні програми, а також фільми та серіали[2].

31 березня 2021 року почав мовлення у стандарті високої чіткості (HD).

Через російське вторгнення в Україну з 24 лютого по 17 квітня 2022 року телеканал цілодобово транслював інформаційний марафон «Єдині новини»[3]. В етері була відсутня реклама.

З 18 квітня 2022 року телеканал відновив самостійне мовлення, змінивши програмну сітку[4]. Російськомовні програми тепер транслюються в українському озвученні.

Рейтинги[ред. | ред. код]

За підсумками 2018 року частка К1 склала 2,64 % (за аудиторією 18-54 років, у містах з населенням 50 тис.+)[5].

2019 року частка каналу «К1» склала 2,13 % з рейтингом 0,3 % (дані Індустріального Телевізійного Комітету, аудиторія 18-54 міста 50 тис.+, 9-е місце серед українських каналів)[6].

2020 року частка каналу склала 1,61 % з рейтингом 0,22 % (дані Індустріального Телевізійного Комітету, аудиторія 18-54 міста 50 тис.+, 10-е місце серед українських каналів)[7].

2021 року частка каналу склала 1,53 % з рейтингом 0,18 % (дані системи Nielsen, авдиторія 18-54 міста 50 тис.+, 10-е місце серед українських каналів)[8].

Походження та мова контенту[ред. | ред. код]

Див. також: Бойкот російського кіно

За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня 2014 року на телеканалі К1 демонстрували 3 год 50 хв російського контенту на добу[9][10].

Окрім того, активісти оприлюднили дані, відповідно до яких за даними моніторингу 27 вересня 2014 року на телеканалі К1 частка російськомовного контенту становила близько 40 %[11].

Контент[ред. | ред. код]

Програми[ред. | ред. код]

  • Все для тебе
  • Готуємо разом
  • Дай лапу
  • Дім на заздрість усім
  • Камон
  • Місця сили
  • Навколо М
  • Орел і решка
  • Пізнати світ з Бєдняковим
  • Скептик
  • Спеція
  • ТіВі Абетка
  • Ух ти show
  • Україна вражає
  • Так не буває
  • Хижі до їжі

Серіали[ред. | ред. код]

Програми, які не транслюються[ред. | ред. код]

Логотипи[ред. | ред. код]

Телеканал змінив 7 логотипів. Нинішній — 8-й за ліком.

З 2005 до 2012 року перебував у лівому нижньому кутку. З 2012 року стоїть в лівому верхньому кутку.

Логотип Опис
З 20 червня 2005 до 6 березня 2011 року і з 1 серпня до 5 вересня 2011 року логотипом був сріблястий круг з прозорою цифрою 1, перед ним два знаки «<» і палиця, що утворювали букву «К». Перебував у лівому нижньому кутку.
Із 7 березня до 31 липня 2011 року логотипом було прозоре коло з жовтими лініями і кільцями, що оберталися навколо, всередині кола була цифра 1, перед колом два знаки «<» і палиця, що утворюють букву «К». Перебував там же.
З 6 вересня до 21 жовтня 2011 року логотипом був білий круг з прозорою цифрою 1 і перед ним знак «<» і буква «К». Перебував там же. Через кілька днів логотип трохи піднявся вгору. З 22 жовтня 2011 по 14 вересня 2012 року логотип зменшився в розмірі і став більш прозорим. Перебував там же.
З 15 вересня 2012 до 24 серпня 2014 року логотип представляв собою білий круг із синім кільцем і синім написом «К1» всередині кола. Перебував в лівому верхньому кутку.
З 15 вересня 2012 до 24 серпня 2014 року, який використовувався в анонсах та заставках, а також на офіційному сайті та у ЗМІ.
З 25 серпня 2014 до 17 квітня 2022 року логотипом була яскраво-блакитна «мітка-чекпойнт» з білим написом «К1» всередині неї. Знаходилась там же. 1 червня 2017 року логотип зменшився приблизно удвічі. Для HD-версій телеканалу ліворуч логотипу розташовувався білий напис «HD».

У траурні дні логотип змінює колір на чорний. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну з 24 лютого до 17 квітня 2022 року використовувався той самий логотип але у правому верхньому куті екрана був прапор України у серці з підписом «#UAразом». З 18 квітня 2022 року логотип став насичено зеленого кольору.

Мовлення[ред. | ред. код]

Супутникове мовлення[ред. | ред. код]

Супутник Стандарт Частота Символьна швидкість Поляризація FEC Формат зображення Кодування
Astra 4A (4.8°E) DVB-S2 12437 30000 вертикальна (V) 2/3 MPEG-4 FTA

Етерне цифрове мовлення[ред. | ред. код]

Канал Мультиплекс Стандарт Формат мовлення
1 MX-3 DVB-T2 SD 576i 16:9

Керівництво[ред. | ред. код]

  • Наталя Лявинець — генеральна директорка
  • Дар'я Дудкіна — програмна директорка
  • Світлана Кушніренко — фінансова директорка

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ТРО Мульті Медіа Сервіс ТОВ. Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення (укр.). 2 березня 2022. Процитовано 22 червня 2022.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 16 | Mediasat (рос.). mediasat.info. Процитовано 22 листопада 2023.
  3. ↑ Телеканал «Рада» вестиме марафон до 12.00, і з 00.00 до 6.00. detector.media (укр.). 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  4. ↑ Низка каналів Inter Media Group відновлює власний ефір. detector.media (укр.). 18 квітня 2022. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  5. ↑ «Україна» стала лідером телеперегляду у 2018 році, друге місце – в «1+1», ICTV та «Інтера». detector.media (укр.). 8 січня 2019. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 16 січня 2020.
  6. ↑ ТОП-канали ТВ. archive.is. 16 січня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  7. ↑ ТОП-канали ТВ. archive.vn. 24 січня 2021. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  8. ↑ Аналітичний відділ MBR (24 січня 2022). Ігри з часткою. Підсумки 2021 року: падіння теледивлення та переворот в інформаційній ніші. Media Business Reports (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  9. ↑ Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. web.archive.org. 8 квітня 2019. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
  10. ↑ Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. web.archive.org. 27 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
  11. ↑ На українському телебаченні лише 29%... - Бойкот російського кіно | Facebook. fb.com. Процитовано 16 травня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=К1_(телеканал)&oldid=42381387