Очікує на перевірку

Гущин Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Гущин
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Сергійович
Гущин
Народження 5 серпня 1966(1966-08-05)
  Одеса, УРСР
Смерть 17 січня 2000(2000-01-17) (33 роки)
  Одеса, Україна
Зріст 168 см
Вага 66 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
СРСР «Чорноморець» (О)
СРСР РСШІ (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983—1987 СРСР «Динамо» (К) 2 (0)
1983 СРСР СКА (К) ? (?)
1983—1987 СРСР → «Динамо-д» (К) ? (?)
1987—1989 СРСР «Чорноморець» (О) 35 (1)
1990 СРСР «Кристал» (Х) 21 (10)
1990—1991 Угорщина БВСК ? (?)
1991—1992 Угорщина «Чепель» ? (?)
1992—1993 Фінляндія ОПС ? (?)
1993—1994 Україна СК «Одеса» 42 (7)
1995 Україна «Дністровець» 1 (0)
1995 Україна «Зоря-МАЛС» 12 (1)
1995 Україна «Кремінь» 12 (0)
1996—1998 Росія «Носта» 68 (26)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
СРСР СРСР U-17
СРСР СРСР U-19
СРСР СРСР U-21 		2 (0)
34 (3)
11 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гущин.

Олександр Сергійович Гущин (нар. 5 серпня 1966, Одеса, УРСР — пом. 17 січня 2000, Одеса, Україна) — радянський та український футболіст, нападник.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Перші кроки у футболі. Динамо (Київ)

[ред. | ред. код]

Вихованець одеського «Чорноморця» та київської спортивної школи-інтернату, перший тренер — Є.І. Горбунов[1]. У 1983 році розпочав дорослу футбольну кар'єру в дублюючому складі київського «Динамо». Того ж року проходив військову службу в київському СКА. 13 серпня 1985 року дебютував у першій команді киян у переможному (4:2) домашньому поєдинку 1/16 фіналу кубку СРСР проти СКА (Ростов-на-Дону). Олександр вийшов на поле на 67-й хвилині, замінивши Олега Блохіна[2]. У союзній «вишці» за динамівців дебютував 21 серпня 1985 року в нічийному (2:2) виїзному поєдинку 23-о туру проти харківського «Металіста». Гущин вийшов на поле на 37-й хвилині, замінивши Вадима Каратаєва[3]. Проте основним гравцем гранда українського радянського футболу так і не став, будучи гравцем «глибокого» резерву. Протягом свого перебування в футболці «Динамо» зіграв у 2-х матчах вищої союзної ліги, 1 поєдинку кубку СРСР та 4-х матчах кубку Федерації футболу СРСР.

«Чорноморець» та «Кристал»

[ред. | ред. код]

У 1987 році повернувся до одеського «Чорноморця». Єдиним голом у вищій лізі радянського чемпіонату відзначився 19 червня 1989 року на 64-й хвилині програного (1:2) виїзного поєдинку 21-о туру проти донецького «Шахтаря». Гущин вийшов на поле на 46-ій хвилині, замінивши Юрія Никифорова[4]. У футболці одеського клубу в чемпіонаті СРСР зіграв 35 матчів та відзначився 1 голом (натомість 15-ма голами відзначився в першості дублерів), 3 поєдинки провів у кубку СРСР та 8 матчів (1 гол) у Кубку федерації футболу СРСР.

У 1990 році перейшов до херсонського «Кристала», в складі якого зіграв 21 матч та відзначився 10-ма голами.

Угорщина та Фінляндія

[ред. | ред. код]

У 1990 році виїхав до Угорщини, де по сезону відіграв у клубах БВСК (1990/91) та «Чепель» (1991/92).

У 1992 та 1993 роках виступав за фінський клуб ОПС.

Повернення до Одеси

[ред. | ред. код]

У 1993 року повернувся до Одеси, де підписав контракт не рідним з «Чорноморцем», а з іншою місцевою командою — СК «Одеса». Дебютував у кубку України 1 серпня 1993 року в переможному (3:2) виїзному поєдинку 1/64 фіналу миколаївського Евіса-2. Олександр вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. У першій лізі чемпіонату України дебютував 15 серпня 1993 року в програному (1:4) виїзному поєдинку 1-о туру проти сєвєродонецького «Хіміка». Гущин вийшов на поле на 60-й хвилині, замінивши Олега Олійника[6]. Дебютним голом у першій лізі дебютував 9 листопада 1993 року на 75-й хвилині нічийного (1:1) виїзного поєдинку 17-о туру проти ужгородського «Закарпаття»[7]. Протягом свого перебування в СК у першій лізі зіграв 42 матчі та відзначився 7-а голами, ще 4 матчі (1 гол) провів у кубку України. У 1995 році також провів 1 поєдинок у складі «Дністровця» (Білгород-Дністровський).

«Зоря» та «Кремінь»

[ред. | ред. код]

У 1995 році приєднався до луганської «Зорі-МАЛСу». Дебютував у склад луганчан 4 травня 1995 року в програному (0:5) виїзному поєдинку 26-о туру Вищої ліги проти запорізького «Металурга». Олександр вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[8]. У Луганську також не відзначився вистокою результативністю. Єдиним голом за команду відзначився 5 червня 1995 року на 64-й хвилині програного (1:3) виїзного поєдинку 31-го туру вищої ліги проти вінницької «Ниви». Гущин вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[9]. У складі «Зорі» в чемпіонаті України зіграв 12 матчів та відзначився 1 голом.

У вересні 1995 року перейшов до кременчуцького «Кременя». У футболці кременчужан дебютував 10 вересня 1995 року в програному (0:2) виїзному поєдинку Вищої ліги проти луцької «Волині». Гущин вийшов на поле в стартовому складі, а на 64-й хвилині його замінив Сергій Лукаш[10]. У Кременчуці також не відзначився як бомбардир, у 9-и зіграних матчах чемпіонату не відзначився жодним голом.

Носта

[ред. | ред. код]

У 1996 році перейшов у друголігову «Носту», де після тривалої «гольової посухи» знову почав відзначатися у воротах суперників. У російському клубі відіграв 3 сезони, за цей час у чемпіонаті Росії зіграв 68 матчів та відзначився 26-а голами, ще 10 матчів (4 голи) провів у кубку Росії. «Носта» стала останньою професіональною командою у кар'єрі Гущина.

Повернення в Україну та смерть

[ред. | ред. код]

У 1998 році, через невиконання умов контракту російським клубом, повернувся до Одеси та став гравцем аматорського клубу «Рибак-Дорожник»[11]. Кінцівку сезону 1998/99 та початок сезону 1999/00 років провів у складі іншого одеського аматорського клубу, «Сигнал».

Помер 17 січня 2000 року в Одесі.

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

З юних років залучався до різноманітних національних збірних різних вікових категорій. Виступав в тому числі й за юніорську, юнацьку та молодіжну збірні СРСР[1].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Клубні

[ред. | ред. код]

Збірна

[ред. | ред. код]
  • «Кубок надія»
    • Володар (1): 1983
  • Юнацький чемпіонат Європи (U-16)
    • Срібний призер (1): 1984
  • Всесоюзна спартакіада школярів
    • Чемпіон (1): 1984
  • Спартакіада народів СРСР
    • Володар (1): 1986
  • Брав участь у Юніорському чемпіонаті світу (1985)[1]

Індивідуальні

[ред. | ред. код]
  • Найкращий гравець турніру Гранаткіна (1985)

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • СРСР Майстер спорту СРСР (1986)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Профіль гравця [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Луганський футбол»
  2. ↑ «Динамо» (Київ) - СКА (Ростов-на-Дону). Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 19 грудня 2017.
  3. ↑ «Металіст» (Харків) - «Динамо» (Київ). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
  4. ↑ «Шахтар» (Донецьк) - «Чорноморець» (Одеса). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
  5. ↑ ЕВІС-2 (Миколаїв) - СК «Одеса» (Одеса). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
  6. ↑ «Хімік» (Сєвєродонецьк) - СК «Одеса» (Одеса). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
  7. ↑ СК «Одеса» (Одеса) - «Закарпаття» (Ужгород). Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 19 грудня 2017.
  8. ↑ «Металург» (Запоріжжя) - «Зоря-МАЛС» (Луганськ). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
  9. ↑ «Нива» (Вінниця) - «Зоря-МАЛС» (Луганськ). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
  10. ↑ «Волинь» (Луцьк) - «Кремінь» (Кременчук). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
  11. ↑ Гущин Змінив „НОСТУ” на „РИБАК”, „ЧОРНОМОРЕЦЬ” знайшов підтримку”, 28/10/98 Украснський футбол [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.].

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гущин_Олександр_Сергійович&oldid=41427257