Далекосхідна навага

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Далекосхідна навага

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Родина: Тріскові (Gadidae)
Рід: Eleginus
Eleginus gracilis
Посилання
Вікісховище: Eleginus gracilis
Віківиди: Eleginus gracilis
EOL: 46564409
ITIS: 164708
NCBI: 8047

Далекосхідна нава́га, або тихоокеанська нава́га[1][2] (лат. Eleginus gracilis) — морська риба родини тріскових. Довжина до 50 см (зазвичай 30-35 см). Поширена в північній частині Тихого океану і в Північному Льодовитому океані, зокрема у Росії в морях, що омивають східне узбережжя; заходить в опріснену і навіть прісну воду. Нерест — з січня по березень. Плодючість від 4,9 до 680 тисяч ікринок. Об'єкт промислу.

Максимальна довжина тіла далекосхідної наваги 55 см, зазвичай 25-35 см, маса тіла до 1,3 кг[3] .

Біологія

[ред. | ред. код]

Навага — холодолюбна придонна риба, мешкає в прибережних зонах Японського, Охотського, Берингового і Чукотського морів. Нагульний період у неї проходить влітку на глибинах 30-60 м. В осінньо-зимовий період зграї риб переміщуються до берегів для розмноження. Деякі косяки заходять навіть у озера і гирла річок.

Навага харчується різними черв'яками, ракоподібними, ікрою та молоддю інших риб. Статевозрілою стає на другому-третьому році життя. Нереститься в січні-березні при придонному температурі води від -0,5 до -1,9 ° С. Самка викидає 4,9-680 тисяч ікринок, які злегка прилипають до підводних предметів. З ростом молодь стає помітнішою для хижаків, і їй доводиться іноді шукати притулок під куполом медуз ціаній і аурелій.

Господарське значення

[ред. | ред. код]

Далекосхідна навага — цінна промислова риба. Промисел ведеться ятерями, донними тралами, ставними і закидними неводами. Досить широко поширений її підлідний любительський лов.

Зимові блешні для лову далекосхідної наваги

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Промысловые рыбы России. В двух томах / Под ред. О. Ф. Гриценко, А. Н. Котляра и Б. Н. Котенёва. — М. : изд-во ВНИРО, 2006. — Т. 1. — С. 373—374. — ISBN 5-85382-229-2.
  2. Бугаев В. Ф. [1] — Петропавловск-Камчатский : Камчатпресс, 2007. — 192 с. Архівовано з джерела 2 березня 2022
  3. Froese R., Pauly D. (eds.) (2023). Eleginus gracilis&speciesname={{{2}}}'Eleginus gracilis {{{2}}} на FishBase. Версія за жовтень 2023 року.п

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Далекосхідна навага

  • WoRMS. Eleginus gracilis. World Register of Marine Species. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)