Дахневський Петро Євгенович
| Дахневський Петро Євгенович | |
|---|---|
 Сотник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 серпня 1887 Валки |
| Смерть | 10 травня 1928 (40 років) Чехо-Словаччина |
| Національність | українець |
| Alma Mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918–1922 |
| Приналежність | .svg){kind=small} УНР |
| Вид ЗС |  Армія УНР |
| Формування | 6-та Січова січова стрілецька дивізія |
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна |
Петро́ Євге́нович Дахневський (*23 серпня 1887, Валки — †10 травня 1928, Чехо-Словаччина) — український військовий, громадський діяч; сотник 6-ї гарматної бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР[1].
Народився в сім'ї Євгена Павловича та Любові Петрівни (до шлюбу Карпова).
Закінчив Олександрівську гімназію (Суми, 1907). Навчався на правничому факультеті університету (1907—1912). Допущений до державних іспитів, але через матеріальну скруту, сімейні обставини та військову службу не складав їх.
Закінчив Миколаївське артилерійське училище в Києві.
В українській армії — з 1917 року. Інтернований у т. Ланцут. Станом на 23 червня 1922 Петро Дахневський — сотник.
Навчався в Українській Господарській академії в Подєбрадах. У вересні 1925 лікар УГА Модест Левицький виявив у нього сухоти. «Студ. Дахневський має активну форму туберкульози обох легенів і конче потребує відпустки, аби лікуватися у кліматичній місцевості».
10 травня 1928 сотник Петро Дахневський помер у лікарні. «Извещаю Вас, что Петр Евгеневич Дахневсскій, студент Вашей академій, Умер 10 мая с/г. Похоронь 27 в суботу 12.У. Заведующій хозяйством здравници Г. Федоров», — такий лист прийшов в УГА.
Рішенням XXXVIII сесії Валківської міської ради VIII скликання від 31 серпня 2023 року в місті Валки, Харківської області провулок Сидоренка перейменовано на провулок Сотника Дахневського[2].
- ↑ Тинченко Я. Ю. (2011). Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Т. 2. Київ "Темпора".
- ↑ https://dumka.media/ukr/suspilstvo/1693490165-na-harkivshchini-nizku-vulits-pereymenuvali-na-chest-diyachiv-unr
- Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. — Прага, 1942. — Студії Музею Визвольної боротьби України. — Т. 1. — Підпис під фотографією 382.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 974. — Арк. 9 — 10, 25, 33 зв.