Джей Себрінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джей Себрінг
англ. Thomas John Kummer
англ. Thomas Jay John Jay Sebring Sebring (Kummer)
Народився10 жовтня 1933(1933-10-10)[1]
Бірмінґем
Помер9 серпня 1969(1969-08-09)[1] (35 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США або Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
·колота рана
ПохованняHoly Sepulchre Cemeteryd[1]
Країна США
Діяльністьперукар
Alma materSouthfield High Schoold, University of Detroit Jesuit High School and Academyd і Detroit Catholic Central High Schoold
У шлюбі зCami Sebringd
IMDbID 0781085

Томас Джон Куммер (англ. Thomas John Kummer, 10 жовтня 1933 — 9 серпня 1969, професійно відомий як Джей Себрінг (Сібрінг, англ. Jay Sebring), був американським стилістом знаменитостей та засновником корпорації в галузі стилістики Sebring International. Себрінга вбили члени родини Менсон разом із його колишньою дівчиною Шерон Тейт.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Народився в Бірмінгемі, штат Алабама, Себрінг був сином бухгалтера Бернарда Куммера та його дружини Маргаретт Гібб.[2] Він виріс з одним братом і двома сестрами в будинку середнього класу в Саутфілді, штат Мічиган.

Закінчивши в 1951 році середню школу Саутфілд, Себрінг чотири роки служив у ВМС, і за цей час він воював у війні в Кореї. Потім він переїхав до Лос-Анджелеса, де прийняв прізвище Джей Себрінг: Джей, від першої початкової букви його середнього імені, а Себрінг — від відомої автомобільного гонки у Флориді.

У Лас-Вегасі 10 жовтня 1960 року Себрінг одружився з моделлю Бонні Лі Марпл,[3] на прізвисько Камі[4][5]. Союз неофіційно закінчився в серпні 1963 року.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У Лос-Анджелесі він закінчив школу краси і скоро «винайшов абсолютно новий спосіб стрижки чоловічого волосся».[6] Його інновації, включаючи миття волосся чоловічим способом, перш ніж укладати його, стригти волосся ножицями замість машинок для стрижки, а також використовувати сушарки, популярні в Європі, але не дуже відомі в Сполучених Штатах.[6] Він використовував спрей для волосся в епоху, коли Brylcreem був прийнятим продуктом для волосся для чоловіків.[7]

У Лос-Анджелесі популярним виявились його модний салон та стиль стрижки волосся. Він викладав свої методи іншим, тим хто потім відкрив франшизи Salon Jay Sebring; його техніку стилізації досі викладають через 40 років після смерті.[6] У 1967 році він відкрив компанію Sebring International для франчайзингу своїх салонів та продажу засобів для догляду за волоссям.

У той час, коли перукарі брали від 1 до 2 доларів за стрижку, Себрінг брав 50 і більше доларів.[8] Його клієнти з укладання волосся включали Уоррена Бітті та Стіва МакКуїна. Він прилітав до Лас-Вегаса кожні три тижні, щоб стригти волосся Френка Сінатри та Семмі Девіса-молодшого[6] На прохання Кірка Дугласа Себрінг робив зачіску для фільму «Спартак». Пізніше він розробив вільний стиль Джима Моррісона з The Doors.[9]

Його бізнес «Себрінг Інтернешнл» процвітав до кінця 1960-х, маючи прибуткові салони у Західному Голлівуді, Нью-Йорку та Лондоні. Себрінг дотримувався playboy-способу життя, з його гучними голлівудськими особистостями, як Бітті, серед його найближчих соратників.

Себрінг допоміг розпочати кар'єру Брюса Лі після зустрічі з ним на Міжнародному чемпіонаті з карате в Лонг-Біч в 1964 році. Він познайомив Лі зі своїм другом продюсером Біллом Дозьєром, який розпочав кар'єру Лі з фільму «Зелений шершень».[10]

Хоча сам не шукав акторської кар'єри, Себрінг виступив як камео в грудні 1966 року в телешоу «Бетмен», зігравши персонажа, заснованого на самому собі, що називався містером Oceanbring.

Відносини з Шерон Тейт

[ред. | ред. код]

Себрінг був представлений Шарон Тейт журналістом Джо Хаймсом у жовтні 1964 року, і вони почали відносини.[6] Себрінг купив колишній будинок Пола Берна, чоловіка Джин Гарлоу, на Easton Drive в Бенедикт-Каньйоні, який тоді належав Саллі Форест.

Тейт поїхала до Лондона на початку 1966 року, щоб працювати над фільмами «Безстрашні вампіри» з режисером Романом Поланським. Вони почали відносини, і Тейт закінчила свої стосунки із Себрінг, який поїхав до Лондона, щоб зустріти Поланського. Він подружився з Поланським, залишаючись другом Тейт. Пізніше Поланскі прокоментував, що, незважаючи на спосіб життя Себрінга, він був дуже самотньою людиною, яка вважала Тейта і Поланського своєю родиною.

Влітку 1968 року Роман Поланський та Шарон Тейт познайомили Себрінга з другом Поланського Войцехом Фриковським та його дівчиною, кавовою спадкоємицею Ебіґейл Фолгер, яка нещодавно переїхала до Лос-Анджелеса з Нью-Йорка. Пізніше Фолджер інвестувала у засоби по догляду за волоссям Sebring для чоловіків.

Загибель

[ред. | ред. код]

8 серпня 1969 року Себрінг, Тейт, Фріковський та Фолджер разом вирушили в мексиканський ресторан El Coyote. Після повернення до резиденції Поланського на Cielo Drive, вбивці Патрісія Кренвінкел, Сьюзен Еткінс та Чарльз «Текс» Вотсон увійшли в дім. Після примушення чотирьох мешканців будинку перейти до вітальні вони наказали лягти обличчям на підлогу. Себрінг протестував і попросив зловмисників врахувати вагітність Тейт. Його застрелив Вотсон, який кілька разів ударив його по обличчю, коли він лежав, вмираючи, і розбив ніс. Потім він отримав сім колотих ран і помер від втрати крові, спричиненої колотими ранами. Потім група вбила Фріковського, Фолгера та Тейт.

У середу, 13 серпня, відбулися похорони Тейт та Себрінга; похорони були призначені проміжку в кілька годин один від одного (спочатку Тейт, а потім Себрінга), щоб взаємні друзі могли відвідати обидва.

Себрінг був похований на кладовищі Святого Гробу в Сауфілді, штат Мічиган. Стів Макквін висловив прощальну промову.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Find a Grave — 1996.
  2. California, Death Index, 1940-1997
  3. Nevada, Marriage Index, 1956-2005
  4. White, Carrie (2011). Upper Cut: Highlights of My Hollywood Life. Atria Books. с. 53. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 21 серпня 2019.
  5. Obituary: John A. Marple Sr. South Jersey Times. 4 грудня 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 23 березня 2019.
  6. а б в г д Tannen, Mary (18 серпня 2002). Message In A Shampoo Bottle. New York Times. Архів оригіналу за 31 січня 2015. Процитовано 30 січня 2015.
  7. Eubanks, Bob; Hansen, Matthew Scott (2004). It's in the Book, Bob!. BenBella Books. с. 63. ISBN 1-932100-28-8. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 21 серпня 2019.
  8. Would you pay $50 for a haircut?. Star-News. 3 серпня 1963. Процитовано 30 січня 2015.
  9. Cosgrove, Jaclyn. For families of Manson victims, 'We went from "Happy Days" to hell in one weekend'. latimes.com. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 27 січня 2018.
  10. Hermenaut.com [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.]
  11. Dunne, Dominick (April 2001). Murder Most Unforgettable. Vanity Fair. Condé Nast. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 17 серпня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]