Спартак (фільм, 1960)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спартак
Spartacus
Жанр Пеплум
Режисер Стенлі Кубрик
Продюсер Едвард Льюїс
Кірк Дуглас
Сценарист Далтон Трамбо
Говард Мелвін Фаст
На основі Спартак (роман, 1951)d
Оповідач Вік Перрінd
У головних
ролях
Кірк Дуглас
Лоуренс Олів'є
Джин Сіммонс
Пітер Устінов
Тоні Кертіс
Оператор Расселл Метті
Композитор Алекс Норт
Монтаж

Роберт Лоуренс,

Ірвінг Лернер
Художник Александр Голіцин
Кінокомпанія Universal Pictures
Дистриб'ютор Universal Pictures і Netflix
Тривалість 198 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1960
Кошторис 12 млн. $
Касові збори 22 800 000 HK$
IMDb ID 0054331
CMNS: Спартак у Вікісховищі

«Спартак» (лат. Spartacus) — монументальний історичний фільм у жанрі пеплум 1960 року американського режисера Стенлі Кубрика. В основі фільму лежить повстання рабів під проводом раба і гладіатора Спартака проти Римської республіки. Фільм отримав чотири премії «Оскар».

Сюжет[ред. | ред. код]

Спартак був рабом з самого народження. Бувши вправним і сильним хлопцем, він проходить навчання в школі гладіаторів, яка належить Лентулу Батіату. У цій школі молодих рабів готують для поєдинків, щоб розважити римську знать. Але Спартак абсолютно не схожий на інших гладіаторів, він мріє про свободу і хоче самостійно визначати своє життя. Йому вдається знайти багато друзів серед гладіаторів, всі ставляться до нього з повагою. Одного разу в школу Батіата прибуває консул Марк Красс, який просить влаштувати бій між двома парами гладіаторів. Смертельні двобої були заборонені, але Батіат йде на поступку Крассу.

У ролях[ред. | ред. код]

Актор Роль
Кірк Дуглас Спартак Спартак
Лоуренс Олів'є Марк Ліциній Красс Марк Ліциній Красс
Джин Сіммонс Варінія Варінія
Чарльз Лоутон Гракх Гракх
Пітер Устинов Лентул Батіат Лентул Батіат
Джон Гевін Юлій Цезар Юлій Цезар
Ніна Фош Єлена Глабр Єлена Глабр
Джон Айрленд Крікс Крікс
Герберт Лом Тигран Левант Тигран Левант
Джон Долл Марк Публій Глабр Марк Публій Глабр
Чарльз Макгроу Марцелл Марцелл
Джоанна Барнс Клавдія Маріус Клавдія Маріус
Гарольд Стоун Давид Давид
Вуді Строуд Драба Драба
Пітер Брокко Рамон Рамон

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагорода Категорія Номінований(а) Результат
Оскар
Найкраща чоловіча роль другого плану Пітер Устинов нагорода
Найкраща робота художника-постановника Александр Голіцен нагорода
Найкраща операторська робота Расселл Метті нагорода
Найкращий дизайн костюмів Білл Томас нагорода
Найкращий монтаж Роберт Лоуренс номінація
Найкраща музика до фільму Алекс Норт номінація
Золотий глобус (1961) Найкращий фільм — драма нагорода
Найкраща робота режисера номінація
Найкраща музика до фільму номінація
Найкраща чоловіча роль другого плану номінація
Премія БАФТА у кіно (1961) Найкращий фільм номінація

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Стенлі Кубрик взявся за постановку картини після того, як виконавець головної ролі Кірк Дуглас посварився з режисером Ентоні Манном. За словами Пітера Устінова, сцена на соляних копальнях була єдиною, яку встиг зняти Манн.
  • Від постановки відмовився Девід Лін, а Лоуренс Олів'є не захотів поєднувати акторські та режисерські функції.
  • Бувши співпродюсером фільму, Кірк Дуглас зумів наполягти на тому, щоб до роботи над картиною були залучені кінодраматург Далтон Трамбо та актор Пітер Брокко, які знаходилися в той час у «чорному списку».
  • Кубрику не був наданий контроль над сценарієм, який він вважав «дурним моралізаторством». З того часу Кубрик повністю контролював виробництво своїх картин.
  • Зі 167 днів, потрібних Кубрику для зйомок фільму, шість тижнів пішло на постановку масштабних бойових сцен, в яких 8500 статистів відтворювали битви між римськими військами та армією Спартака.
  • Від ролі Варінії відмовилися Інгрід Бергман, Жанна Моро, Ельза Мартінеллі і Джин Сіммонс. У результаті її повинна була зіграти Сабіна Бетманн, однак, коли Кубрик прийшов в проєкт, він звільнив цю актрису і знову запросив Сіммонс, яка цього разу прийняла його пропозицію.
  • Сценарист Далтон Трамбо хотів, щоб роль пірата була віддана Орсону Уеллсу. Але її в підсумку виконав Герберт Лом.
  • Щоб залучити зірок на ролі другого плану, Кірк Дуглас давав їм різні варіанти сценарію, в яких образи героїв виглядали найбільш переконливо.
  • У фільмі Спартак був рабом з народження. Насправді він служив у допоміжних військах римської армії, втік, але був спійманий і проданий в рабство. Про це було відомо Стенлі Кубрику, але він вважав такий сюжетний поворот недостатньо героїчним.
  • Юлій Цезар не командував гарнізоном Риму, і в принципі не міг командувати, оскільки на момент подій фільму в Римі просто не було гарнізону.
  • В реальності Красс не горів бажанням переслідувати армію Спартака. Вважається, що вирішальна битва почалася зі спроби рабів заманити римлян у пастку. Крім того, Красс фактично виграв битву поодинці — роль Помпея обмежилася знищенням 5000 втіклих з поля бою рабів.
  • Насправді Спартак був лише одним з керівників повсталих рабів, а не одноосібним лідером, як показано у фільмі.

Посилання[ред. | ред. код]