Джейн Олександр
| Джейн Олександр | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
1959 Йоганнесбург, Трансвааль, Південно-Африканський Союз | |||
| Країна |
 ПАР | |||
| Навчання | Вітватерсрандський університет | |||
| Діяльність | скульпторка, мисткиня | |||
| Роботи в колекції | Тейт | |||
|
| ||||
 Джейн Олександр у Вікісховищі | ||||
Джейн Александер (Jane Alexander, нар. 1959) — одна з найвідоміших художниць Південної Африки[1][2]. Вона — художниця, найвідоміша своєю скульптурою «Хлопці-різники». Працює у сфері скульптури, фотомонтажу, фотографії та відео. Олександр цікавиться людською поведінкою, конфліктами в історії, культурними спогадами про жорстоке поводження та відсутністю глобального втручання під час апартеїду[3][4][5]. Робота Олександра актуальна як у нинішньому соціальному середовищі після апартеїду в Південній Африці, так і за кордоном[6][4][5][7][8][1].
Біографія[ред. | ред. код]
.JPG)
Олександр народився в Йоганнесбурзі, Південна Африка, в 1959 році. Вона виросла на піку південноафриканського апартеїду на початку 1980-х років[4][7]. Під час апартеїду в Південній Африці, Олександра знаходилася під захистом від поліції та насильства на вулицях. Однак, коли вона переїхала до Браамфотейна, щоб бути ближче до свого університету, вона втратила цю захист. Апартеїд була системою расової сегрегації в Південній Африці з 1948 по 1994 роки. Законодавство про апартеїд призводило до створення окремих навчальних закладів в залежності від колірної приналежності людини. Наприклад, навчання мистецтву було доступне тільки білим, а не чорним чи індійцям. У 1959 році було прийнято закон, що тільки білі можуть навчатися мистецтву в університетах та технічних школах. В кінці 1970-х років художники мали вибір: зосередитися на формі більше, ніж на змісті, або боротися з апартеїдом через мистецтво. З 1985 по 1989 рік, під час надзвичайного стану, білі художники, такі як Олександра, мали більше свободи кидати виклик апартеїду та привертати увагу світу до свого мистецтва[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Dent, Lisa (3 серпня 2012). Global Context: Q+A with Jane Alexander. Art in America (амер.). Процитовано 6 листопада 2019.
- ↑ Ceves, James (2020). Top 15 South African Artists. South African News-website "Briefly.co.za". Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ A feature on an artist in the public eye Jane Alexander. Artthrob Contemporary Art in South Africa. 1999.
- ↑ а б в Bick, Tenley (Winter 2010). Horror Histories: Apartheid and the Abject Body in the Work of Jane Alexander. African Arts. 43 (4): 30—41. doi:10.1162/afar.2010.43.4.30. JSTOR 29546103.
- ↑ а б Subiros, Pep (Fall 2013). Jane Alexander: Surveys (from the Cape of Good Hope). Journal of Contemporary African Art. 33: 92—99.
- ↑ Subiros, Pep; Kobena, van Robbroek; Lize, Njami; Simon, Jamal; Jane, Alexander (2011). Jane Alexander Surveys (from the Cape of Good Hope). New York: Museum for African Art and Actar. с. 11—181. ISBN 978-0-945802-57-0.
- ↑ а б Tate. Who is Jane Alexander?. Tate (англ.). Процитовано 6 листопада 2019.
- ↑ Anonymous. Jane Alexander. www.sahistory.org.za. Процитовано 5 березня 2016.
- ↑ Hill, Shannen (15 березня 2021). Art and apartheid. Grove Art Online.
Посилання[ред. | ред. код]
|
