Джек Кемпбелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
США Джек Кемпбелл
Народився 9 січня 1992(1992-01-09) (32 роки)
Порт-Гурон, Мічиган, США
Зріст 190 см
Вага 91 кг
Позиція воротар
Кидок лівий
Клуб НХЛ
Кол. команди 		«Едмонтон Ойлерс»
«Даллас Старс»
«Лос-Анджелес Кінгс»
«Торонто Мейпл-Ліфс»
Нац. збірна США США
Драфт НХЛ 11-й загальний, 2010
«Даллас Старс»
Ігрова кар'єра 2012 — зараз
CMNS: Джек Кемпбелл у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кемпбелл.

Джек Кемпбелл (англ. Jack Campbell; нар. 9 січня 1992, Порт-Гурон) — американський хокеїст, воротар клубу НХЛ «Едмонтон Ойлерс». Гравець збірної команди США.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Хокейну кар'єру розпочав 2008 року в системі юніорського хокею США.

2010 року був обраний на драфті НХЛ під 11-м загальним номером командою «Даллас Старс».[1]

28 липня 2010 року Кемпбелл залишив NTDP і приєднався до «Віндзор Спітфайрс», який задрафтував його в 2008 році.[2] У сезоні 2011–12 його обміняли на гравців «Су-Сент-Марі Грейхаунд».[3]

У березні 2012 року Джек перейшов до клубу АХЛ «Техас Старс».[4] 23 берзня дебютував в матчі проти «Оклахома Сіті Беронс».[5] 30 березня Кемпбелл відіграв першу свою «суху гру» 4–0 проти «Лейк-Ері Монстерс».[6]

Кемпбелл робить сейв проти Джонатана Чічу під час гри за «Техас Старс», лютий 2013 року.

Сезон 2013–14 Джек розпочав у складі «Техас Старс». 20 жовтня 2013 року Кемпбелла було відкликано з Техасу, дебютна гра за «Даллас Старс» проти «Анагайм Дакс» завершилась перемогою останніх з рахунком 6–3.[7] Його повернули до «Техасу» з яким він здобув Кубок Колдера.[8]

Наступний сезон Кемпбелл провів у складі «Техас Старс» та «Айдахо Стілхедс».[9] Сезон 2015–16 через травму руки Джек також відіграв за ці команди.

25 червня 2016 року Кемпбелла обміняли на гравця «Лос-Анджелес Кінгс» Ніка Еберта.[10] 11 липня 2016 року Джек уклав дворічний контракт з «королями», як обмежено вільний агент.[11] 22 листопада 2017 року він підписав дворічний контракт з «Кінгс».[12] 27 лютого 2018 року Кемпбелл здобув свою першу перемогу в НХЛ 4–1 в матчі проти «Вегас Голден Найтс».[13] 11 жовтня 2018 року Джек записав до свого активу першу суху гру відбивши 40 кидків в матчі проти «Монреаль Канадієнс».[14]

10 листопада 2018 року Джек отримав травму коліна і до кінця року захищав кольори фарм-клубу «Онтаріо Рейн».[15] 1 січня 2019 року вийшов у стартовому складі проти «Вегас Голден Найтс».[16] 7 вересня 2019 року «королі» підписали дворучну угоду з Кемпбеллом.[17]

5 лютого 2020 року «Кінгс» обміняли Кемпбелла (разом з Кайлом Кліффордом) на гравця «Торонто Мейпл-Ліфс» Тревора Мура.[18] 7 лютого дебютував у складі «Ліфс» в переможній грі 5–4 проти «Анагайм Дакс».[19]

Кемпбелл мав стати резервним воротарем данця Фредеріка Андерсена але вже наступного сезону він став першим номером клубу. 7 квітня 2021 року Кемпбелл встановив рекорд «кленових» за кількістю послідовних перемог голкіпера — 10. Попередній рекорд 9 поділяли Фелікс Потвен, Жак Плант та Джон Росс Роач.[20] Крім того, американець зрівнявся з рекордом Кері Прайса за кількістю перемог поспіль, а пізніше встановив і новий 11 переможних матчів поспіль.[21]

13 січня 2022 року Джек разом з одноклубником Остоном Метьюсом був обраний на матч всіх зірок НХЛ.[22] У лютому Кемпбелл поступився своєю позицією чеху Петру Мразеку.[23]

13 липня 2022 року Кемпбелл як вільний агент підписав п'ятирічний контракт з клубом «Едмонтон Ойлерс».[24]

На рівні збірних[ред. | ред. код]

Був гравцем молодіжної збірної США, у складі якої брав участь у 25 іграх.

У складі національної збірної США став бронзовим призером чемпіонату світу 2015 року.[25][26]

Нагороди та досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Клубні виступи[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І В П ПОТ Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК І В П Хв ПГ ІБГ ПГA %ВК
2008–09 Юніорська збірна США NTDP 7 7 0 0 421 12 2 1.71 .940 — — — — — — — —
2008–09 Юніорська збірна США NAHL 21 14 6 1 1262 53 1 2.52 .906 — — — — — — — —
2009–10 США ХЛСШ 11 6 3 1 569 21 0 2.21 .917 — — — — — — — —
2010–11 «Віндзор Спітфайрс» ОХЛ 45 24 14 4 2447 155 0 3.80 .884 18 9 9 1124 70 2 3.74 .887
2011–12 «Віндзор Спітфайрс» ОХЛ 12 6 3 2 729 38 1 3.13 .906 — — — — — — — —
2011–12 «Су-Сент-Марі Грейхаунд» ОХЛ 34 15 12 5 1945 116 1 3.58 .892 — — — — — — — —
2011–12 «Техас Старс» АХЛ 12 4 7 0 677 34 1 3.02 .912 — — — — — — — —
2012–13 «Техас Старс» АХЛ 40 19 13 3 2108 93 2 2.65 .905 — — — — — — — —
2013–14 «Техас Старс» АХЛ 16 12 2 2 966 24 4 1.49 .942 4 2 1 237 10 0 2.54 .917
2013–14 «Даллас Старс» НХЛ 1 0 1 0 60 6 0 6.00 .872 — — — — — — — —
2014–15 «Техас Старс» АХЛ 35 14 14 5 1958 99 2 3.03 .907 1 0 1 59 3 0 3.03 .889
2014–15 «Айдахо Стілхедс» ХЛСУ 7 5 2 0 417 12 1 1.73 .945 — — — — — — — —
2015–16 «Техас Старс» АХЛ 19 7 7 6 1035 63 0 3.65 .884 3 1 2 148 11 0 4.45 .880
2015–16 «Айдахо Стілхедс» ХЛСУ 20 14 5 1 1211 34 4 1.68 .944 — — — — — — — —
2016–17 «Онтаріо Рейн» АХЛ 52 31 15 6 3072 129 5 2.52 .914 5 2 2 282 8 0 1.70 .934
2016–17 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 1 0 0 0 20 0 0 0.00 1.000 — — — — — — — —
2017–18 «Онтаріо Рейн» АХЛ 26 11 10 4 1482 70 0 2.83 .912 — — — — — — — —
2017–18 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 5 2 0 2 267 11 0 2.47 .924 — — — — — — — —
2018–19 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 31 10 14 1 1593 61 2 2.30 .928 — — — — — — — —
2018–19 «Онтаріо Рейн» АХЛ 2 1 1 0 123 9 0 4.38 .888 — — — — — — — —
2019–20 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 20 8 10 2 1202 57 0 2.85 .900 — — — — — — — —
2019–20 «Торонто Мейпл-Ліфс» НХЛ 6 3 2 1 365 16 0 2.63 .915 — — — — — — — —
2020–21 «Торонто Мейпл-Ліфс» НХЛ 22 17 3 2 1284 46 2 2.15 .921 7 3 4 431 13 1 1.81 .934
2021–22 «Торонто Мейпл-Ліфс» НХЛ 49 31 9 6 2796 123 5 2.64 .914 7 3 4 401 21 1 3.15 .897
2022–23 «Едмонтон Ойлерс» НХЛ 36 21 9 4 2027 115 1 3.41 .888 4 1 0 119 2 0 1.01 .961
Усього в НХЛ 171 92 48 18 9,613 435 10 2.72 .910 18 7 8 950 36 2 2.28 .920

Збірна[ред. | ред. код]

Рік Команда Турнір І В П Н Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК
2009 США ЮЧС18 5 3 1 0 241 3 2 0.75 .967
2010 США ЮЧС18 6 5 1 0 360 5 3 0.83 .965
2010 США МЧС 3 2 1 0 166 7 1 2.54 .923
2011 США МЧС 6 5 1 0 354 10 0 1.70 .941
2012 США МЧС 5 3 2 0 297 13 0 2.62 .907
2015 США ЧС 2 1 1 0 120 7 0 3.50 .825
Молодіжна збірна 25 18 6 0 1,418 38 6 1.61 —
Національна збірна 2 1 1 0 120 7 0 3.50 .825

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Dallas Stars select future Spitfire goaltender Jack Campbell in the first round, 11th overall, in the 2010 NHL Entry Draft. windsorspitfires.com. 24 червня 2010. Процитовано 13 березня 2020.
  2. ↑ Spitfires Officially Welcome Jack Campbell to Windsor. ontariohockeyleague.com. 28 липня 2010. Процитовано 13 березня 2020.
  3. ↑ Jack Campbell acquired from Windsor. 2 листопада 2011. Процитовано 2 листопада 2011.
  4. ↑ Dallas Assigns Goalie Jack Campbell to Texas. texasstars.com. 20 березня 2012. Процитовано 14 березня 2020.
  5. ↑ Oklahoma City Tames Texas 3-1. texasstars.com. 23 березня 2012. Процитовано 23 грудня 2018.
  6. ↑ Campbell Shines As Stars Shut Out Monsters 4-0. texasstars.com. 31 березня 2012. Процитовано 23 грудня 2018.
  7. ↑ Jack Campbell makes NHL debut in 6-3 loss at Anaheim. Dallas News. 20 жовтня 2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 жовтня 2013.
  8. ↑ 7 OHL grads win Calder Cup with Texas. ontariohockeyleague.com. 18 червня 2014. Процитовано 14 березня 2020.
  9. ↑ Stars reassign Campbell, trim 14 from roster. nhl.com. 28 вересня 2014. Процитовано 14 березня 2020.
  10. ↑ Dallas Stars goaltender Jack Campbell to LA Kings for Nick Ebert. defendingbigd.com. 25 червня 2016. Процитовано 25 червня 2016.
  11. ↑ Kings have agreed to terms with Jack Campbell, Nic Dowd and Derek Forbort. Лос-Анджелес Кінгс. 11 липня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
  12. ↑ Goaltender Jack Campbell Signs 2-Year Extension with LA Kings. NHL.com. 22 листопада 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
  13. ↑ Campbell's first win completes Kings sweep of Golden Knights. NHL.com. 27 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
  14. ↑ Campbell makes 40 saves, Kings shut out Canadiens. NHL.com. 11 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018.
  15. ↑ Cal Petersen Recalled from Reign, Jack Campbell Out 4-to-6 Weeks. NHL.com. 12 листопада 2018. Процитовано 23 грудня 2018.
  16. ↑ Webster, Danny (1 січня 2019). Kings at Golden Knights preview. NHL.com. Процитовано 1 січня 2019.
  17. ↑ Jack Campbell Signs 2-Year, $3.3 Million Extension with LA Kings. Los Angeles Kings. Процитовано 7 вересня 2019.
  18. ↑ Battaglino, Carey Price. Campbell, Clifford traded to Maple Leafs by Kings. National Hockey League. Процитовано 5 лютого 2020.
  19. ↑ Cuthbert, Jackson (7 лютого 2020). Jack Campbell wins debut despite witnessing another Maple Leafs meltdown. ca.sports.yahoo.com. Процитовано 9 лютого 2020.
  20. ↑ Jack Campbell ties franchise record with 9th straight win as Leafs take down Flames | CBC Sports.
  21. ↑ Campbell sets NHL record, Matthews scores three in Maple Leafs win. Toronto Sun. Архів оригіналу за 11 квітня 2021.
  22. ↑ Hornby, Lance (13 січня 2022). Maple Leafs' Auston Matthews and Jack Campbell up among the NHL all-stars. Toronto Sun.
  23. ↑ Maple Leafs supporting Campbell through struggles, Mrazek to start Monday. Sportsnet. 6 березня 2022. Процитовано 13 липня 2022.
  24. ↑ Oilers sign Jack Campbell to five-year, $25-million contract. Sportsnet. 13 липня 2022. Процитовано 13 липня 2022.
  25. ↑ Team USA Game Notes (PDF). cdn3.sportngin.com. 17 травня 2015. с. 8. Процитовано 14 березня 2020. Jack Campbell made his men’s national team debut and stopped 15 shots in gaining the win.
  26. ↑ Allen, Kevin (17 травня 2015). USA 'accomplished a heckuva lot' with bronze at world championships. USA Today. Процитовано 14 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]


Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джек_Кемпбелл&oldid=42161892