Джефф Нельсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джефф Нельсон
англ. Jeff Nelson
Основна інформація
Дата народження1962(1962)
Місце народженняПівденно-Африканська Республіка Південно-Африканська Республіка
ГромадянствоСША
Віросповіданняатеїзм
ПрофесіїМузикант, графічний дизайнер
ОсвітаJackson-Reed High Schoold
ІнструментиБарабани
ЖанрХардкор-панк
ГуртиMinor Threat
ЛейблDischord Records

Джефф Нельсон (англ. Jeff Nelson) — американський музикант, графічний дизайнер і власник звукозаписної компанії. Він найбільш відомий як барабанщик вашингтонського хардкор-панк гурту Minor Threat.[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Джефф Нельсон народився в 1962 році в Південній Африці.

Нельсон затоваришував з Яном Маккеєм у середній школі, разом вони відвідали свій перший концерт панк-рок гурту The Cramps.[2] Влітку 1979 року вони створили свій перший гурт The Slinkees (на той час хлопцям було десь по 17 років).[2][3] Вони зіграли лише один концерт, склад гурту помінявся, що змусило їх змінити назву, відтепер гурт називався The Teen Idles (1979—1980 рр.).[2]

Ян Маккей згадував:

«Після майже року спільної гри, гурт Teen Idles ухвалив рішення розпуститися. Було пізнє літо 1980 року, і єдине, що залишалося вирішити, це що робити з грошима у фонді групи. Усі гроші, які ми заробили на наших 35 концертах, пішли в коробку для сигар у моїй кімнаті, і нам вдалося заощадити понад 600 доларів. Замість того, щоб поділити ці гроші, гурт вирішив випустити платівку.»[4]

У 1980 році Джефф Нельсон і Ян Маккей заснували незалежний звукозаписний лейбл Dischord Records (на той час хлопцям було десь по 18 років).[5] Першим записом студії був мініальбом Minor Disturbance гурту The Teen Idles.[6][7] Джефф Нельсон і Ян Маккей разом продовжують керувати Dishord Records.

У 1980 році Джефф Нельсон разом з Яном Маккеєм заснували новий гурт, Minor Threat. Басистом став Брайан Бейкер (Brian Baker), а гітаристом Лайл Преслар (Lyle Preslar).

Джефф Нельсон і Ян Маккей також створювали одноразові проекти.

У листопаді 1981 було створено перший одноразовий проект — хардкор-панк гурт Skewbald/Grand Union, який відомий як просто Skewbald.[8] Склад гурту: Джефф Нельсон (ударні); Ян Маккей (вокал); Едвард Дженні (англ. Edward Janney) (гітара); Джон Фоллз (англ. John Falls) (бас). Гурт Skewbald записав три демо-пісні без назви, в Inner Ear Studios, Арлінгтон.[8][9] Після запису демо-пісень гурт був розпущений. Лише через 10 років, у 1991 році, на базі цих демозаписів був випущений сингл, який складався з двох треків:

  1. «Side One» (unofficially known as «Sorry / Change for the Same»);
  2. «Side Two» (unofficially known as «You're Not Fooling Me»).[10][9]

У 1986 році Джефф Нельсон і Ян Маккей завітали до лондонської студії Southern Studios. По-перше, було укладено угоду щодо розповсюдження в Європі релізів, випущених студією Dishord Records.[4] По-друге, в студії Southern Studios Джефф Нельсон та Ян Маккей створили другий одноразовий проект — дует Egg Hunt. Дует записав сингл, який складався з двох пісень:

  1. Side A. «Me and You»;
  2. Side B. «We All Fall Down».[11]

Після запису пісень для одноразового проекту Egg Hunt в Англії, Ян Маккей і Джефф Нельсон задумалися про створення нового гурту. Влітку 1986 року вони грали з Джеффом Тернером і Стівом Найлсом із гурту Gray Matter, але Ян Маккей вирішив піти. Замість Яна Маккея прийшов Марк Хаггерті (з гурту Gray Matter), і цей склад став гуртом Three. Гурт провів кілька коротких турів і зробив запис в домашній студії Джеффа, а також у рекорд-студії Inner Ear Studios. Ситуація у них йшла на краще, але група самознищилася ще до виходу альбому. Гурти Three та Happy Go Licky зіграли свої останні концерти на одній сцені на Новий рік 1988 року.[12] Їх єдиний альбом, «Dark Days Coming», був випущений у 1989 році, вже після розпаду гурту. Ремастеризована версія вийшла у 2010 році і містила 8 бонусних треків, взятих з старих демо-записів гурту.[13] У 2002 році вийшла збірка 20 Years of Dischord, серед інших виконавців також був трек гурту Three, «Domino Days».

Нельсон колекціонує Jeep Wagoneers.[14]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Minor Threat

[ред. | ред. код]

Оригінальний матеріал

[ред. | ред. код]

Збірні альбоми

[ред. | ред. код]
  • Minor Threat (1984);
  • Complete Discography (1989);
  • First Demo Tape (2003).

Three

[ред. | ред. код]
  • Dark Days Coming (1989).

Збірні виступи

[ред. | ред. код]
  • Flex Your Head (1982) — треки Minor Threat: «Stand Up», «12XU»;
  • Dischord 1981: The Year in Seven Inches (1995) містить перші два міні-альбоми Minor Threat;
  • 20 років Dischord (2002) — треки Minor Threat: «Screaming at a Wall», «Straight Edge» (наживо), «Understand», «Asshole Dub»; трек Three: «Domino Days».

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Blush, Steven; Petros, George (2001). George Petros (ред.). American Hardcore: A Tribal History. Feral House. ISBN 978-0-922915-71-2.
  • Cogan, Brian; Spheeris, Penelope (2008). The Encyclopedia of Punk. Sterling. ISBN 978-1-4027-5960-4.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gordon, Alex (30 вересня 2019). Jeff Nelson, co-founder of Dischord Records and drummer of Minor Threat, talks D.C. punk of the 1980s and new documentary Punk the Capital. pghcitypaper.com.
  2. ↑ а б в Azerrad, Michael (2001). Our Band Could Be Your Life|Our Band Could Be Your Life: Scenes From the American Indie Underground 1981—1991. USA: Little Brown. с. 122—123. ISBN 978-0-316-78753-6.
  3. ↑ The AP History of Punk Rock X: Washington, D.C. Alternative Press. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 9 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  4. ↑ а б Stafford, James StaffordJames (18 березня 2015). The Roots of Indie: Dischord Records. Diffuser.fm (англ.). Процитовано 10 лютого 2024.
  5. ↑ Gordon, Alex (30 вересня 2019). Jeff Nelson, co-founder of Dischord Records and drummer of Minor Threat, talks D.C. punk of the 1980s and new documentary Punk the Capital. pghcitypaper.com.
  6. ↑ Johnson, Christopher (24 серпня 2005). A New Generation of Punk at Dischord Records. NPR. Процитовано 7 квітня 2019.
  7. ↑ Johnson Christopher. "A New Generation of Punk at Dischord Records". npr.org.
  8. ↑ а б Washington, Dischord Records 3819 Beecher St NW; U.s.a. 703.351.7507, Dc 20007-1802. Dischord Records: Skewbald. Dischord Records. Процитовано 9 лютого 2024.
  9. ↑ а б Skewbald/Grand Union Songs, Albums, Reviews, Bio & More. AllMusic (англ.). Процитовано 9 лютого 2024.
  10. ↑ Kill from the Heart. killfromtheheart.com. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  11. ↑ Egg Hunt Songs, Albums, Reviews, Bio & More. AllMusic (англ.). Процитовано 9 лютого 2024.
  12. ↑ Washington, Dischord Records 3819 Beecher St NW; U.s.a. 703.351.7507, Dc 20007-1802. Dischord Records: Three. Dischord Records. Процитовано 2 березня 2024.
  13. ↑ Washington, Dischord Records 3819 Beecher St NW; U.s.a. 703.351.7507, Dc 20007-1802. Three - Dark Days Coming (033). Dischord Records. Процитовано 2 березня 2024.
  14. ↑ Giammarise, Kat (5 березня 2009). Jeff Nelson on Toledo. Rustwire.com. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 9 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Джефф_Нельсон