Джой Пейдж
Джой Пейдж | |
---|---|
англ. Joy Page | |
Народилася | 9 листопада 1924[2][3][4] Лос-Анджелес, США |
Померла | 18 квітня 2008[1][2][…] (83 роки) Лос-Анджелес, США ·інсульт і пневмонія |
Поховання | Меморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз) |
Країна | США |
Діяльність | акторка, телеакторка, кіноакторка |
Знання мов | англійська |
Роки активності | з 1942 |
Батько | Don Alvaradod |
У шлюбі з | William T. Orrd |
Діти | Gregory Orrd |
IMDb | ID 0656226 |
Джой Церетт Пейдж[5] (9 листопада 1924 — 18 квітня 2008) — американська акторка, найбільш відома за роллю болгарської біженки Анніни Брендель у фільмі Касабланка (1942).
Донька мексикано-американської зірки німого кіно Дона Альварадо (за народження Хосе Пейдж) та Енн Бояр (1908—1990) — доньки російських єврейських іммігрантів. Батьки розлучилися, коли Джой було 8 років.
У 1936 році її мати одружилася з Джеком Ворнером, який очолював згодом студію Ворнер Бразерс. Ворнер, однак, не заохочував свою падчерку до акторства. Джой Пейдж, яка спочатку вважала, що сценарій у Касабланці був «старомодним» і «штампованим», отримала головну роль, хоча студія Warner неохоче затвердила її на роль. Їй тоді було 17, вона тільки-но закінчила середню школу.
Вітчим відмовився підписувати із Пейдж контракт, і вона ніколи не з'явилася в іншому фільмі Ворнер Бразерс. Вона продовжувала зніматися у ряді фільмів інших студій, як правило, підписуючись як Джоан Пейп, і виступала на телебаченні.
У 1945 році Пейдж одружилася з актором Вільямом Т. Орром. Він став виконавчим директором компанії Ворнер Бразерс, що призвело до звинувачень у кумівстві. У 1959 році Пейдж перестала зніматись у кіно, після того, як з'явилася в першому сезоні міні-серіалу Дісней «Болото Фокс» (The Swamp Fox) в 1959 році. Раніше в тому ж році, у своїй фінальній ролі, вона втілила Прірі Квілл — індійську Сіу та матір Білого Була, яку зіграв Сел Мінео в Тонці.
Пейдж розлучилася з Орром у 1970 році. Їх син, Григорій Орр став письменником і продюсером.[джерело?]
Джой Пейдж померла 18 квітня 2008 року, від ускладнень, викликаних інсультом та пневмонією.[6]
- Касабланка (1942), Аніна Брандель
- Кісмет (1944), Марсіна
- Людина-людожерів Кумаона (1948), Лалі
- Тореадор і леді (1950), Аніта де ла Вега
- Завоювання Кошиза (1953), Консуело де Кордова
- Атака винищувача (1953) Ніна
- Сорокопуд (Шрайк) (1955), Шарлотта Мур
- Тонка (1958), Тонка Прайрі
- ↑ а б http://www.latimes.com/news/obituaries/la-me-page24apr24,0,6992883.story
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Filmportal.de — 2005.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Joy Page obituary [Архівовано 24 травня 2010 у Wayback Machine.], The Times. April 29, 2008.
- ↑ «Joy Page, 83; in 'Casablanca', Bogart told her: 'Go back to Bulgaria.'» [Архівовано 30 квітня 2008 у Wayback Machine.], Los Angeles Times, April 24, 2008; accessed August 7, 2014.