Непотизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Індекс сприйняття корупції за країнами (2017), дані Transparency International: Україна на 130 місці серед 180 країн світу.

Непоти́зм (італ. nepotismo від лат. nepos, род. відм. nepotis — «онук», «племінник») — надання родичам або знайомим посад незалежно від їхніх професійних здібностей. Різновид фаворитизму. Інша назва — кумівство, тобто «потурання по службі своїм друзям або родичам на шкоду справі».[1] Походить від практики роздачі римськими папами прибуткових посад, вищих церковних звань чи земель близьким родичам.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
  • Нестерович В.Ф. Конституційно-правові засади інституту лобіювання: зарубіжний досвід та перспективи для України: Монографія / В.Ф. Нестерович. Луганськ: РВВ ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, 2010. 752 с.
  • НЕПОТИЗМ //Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — 672—768 с. — ISBN 966-749-200-1.

Література[ред. | ред. код]

  • В. Ребкало. Непотизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.499 ISBN 978-966-611-818-2

Примітки[ред. | ред. код]