Джумаликизик
| Джумаликизик Cumalıkızık | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
.jpg) | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 40°10′30″ пн. ш. 29°10′23″ сх. д. / 40.17500° пн. ш. 29.17306° сх. д.Координати: 40°10′30″ пн. ш. 29°10′23″ сх. д. / 40.17500° пн. ш. 29.17306° сх. д. | ||||
| Країна | Туреччина | |||
| Регіон | Провінція Бурса | |||
| Район | Йилдирим | |||
| Засновано | 1452 | |||
| Площа | 8,646 га і 191,917 га | |||
| Часовий пояс | UTC+3 | |||
| Номери автомобілів | 16 | |||
| GeoNames | 748775 | |||
| OSM | ↑1273955 ·R (Yıldırım) | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Джумаликизик у Вікісховищі | ||||
Джумаликизик (тур. Cumalıkızık) — село в окрузі Йилдирим, провінції Бурса, за 10 км від міста Бурса у підніжжя гори Малий Олімп. Село внесене у список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Туреччині у 2014 році.[1]
Назва[ред. | ред. код]
«Кизик» — це назва одного з 24-х кланів огузів. «Джума» означає п'ятниця. Назва Джумаликизик свідчить, що населення навколишніх сіл збиралося тут у вихідний день (для мусульман п'ятниця) для поклоніння. У підніжжі гори Малий Олімп розташовані інші села, що закінчуються на «кизик»: Değirmenlikızık, Derekızık, Hamamlıkızık (поселення з лазнею — хамам).
Історія[ред. | ред. код]
Село засновано 700 років тому (1325 р.) на початку становлення Османської держави. Це було одне з 7-ми поселень на Шовковому шляху.[2]
Туристичні принади[ред. | ред. код]
Бурса і Джумаликизик відображають стан поселень в часи зародження Османської держави. Якщо в Бурсі можна простежити міський розвиток, то Джумаликизик — характерний приклад малого вакф-поселення, що слугувало постачальником різноманітної продукції для караван-сараїв та кюлліє.[3] Не зважаючи на всесвітню відомість, Джмумаликизик не дуже популярний серед іноземних туристів. Причиною малого напливу відвідувачів є нерозвинута інфраструктура та брак фінансування. Місцеві жінки, що виробляють товари, які можна продавати як сувеніри, витісняються завезеними, що виготовленні масовим виробництвом. Це створює проблеми для економічної самодостатності села.[2][4]
Село знаходиться серед сільськогосподарських угідь і зберігає високий рівень автентичності. В деяких будинках досі мешкають місцеві жителі. Забудова, матеріали (каміння, дерево), конструкція дахів дають розуміння як виглядали стародавні поселення турків-османів.
У місцевих кафе можна спробувати традиційні турецькі страви: домашній горіховий хліб, гьозлеме, страви з сиру та солодощі з лісових ягід.
Архітектура[ред. | ред. код]
В селі нараховують 270 історичних будинків, з них 180 використовується для житла. Будинки в селі складені з саману, дерева та буту. Вікна на другому поверсі зазвичай закриті декоративними решітками і винесені в еркери. Вулиці викладені камінням без тротуарів з типовими для середньовічних вулиць канвою по центру для стоку води.
Через високу автентичність видів села у ньому часто знімають історичні фільми.
Фестивалі[ред. | ред. код]
Кожного червня в селі проходить міжнародний фестиваль малини. На ньому виступають фольклорні танцювальні колективи.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вулиця -
Еркери -
Місцевий базар
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Centre, UNESCO World Heritage. Bursa and Cumalıkızık: the Birth of the Ottoman Empire. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 8 листопада 2018.
- ↑ а б Egresi, Istvan (8 грудня 2016). Alternative Tourism in Turkey: Role, Potential Development and Sustainability (англ.). Springer. ISBN 9783319475370. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
- ↑ Bursa and Cumalikizik: The Birth of the Ottoman Empire, Unesco | Go Turkey Tourism. www.goturkeytourism.com (англ.). Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
| ||||||||||
|
