Хатті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У 1350—1300 до н. е.
Держава хеттів за часів найвищого піднесення
Мирний договір, укладений Рамзесом II і Хаттусілісом III після битви при Кадеші. Археологічний музей, Стамбул
Тудхалія IV. Барельєф в Хаттусі
Стародавній Схід близько 1220 до н. е., коротка ситуація напередодні катастрофи бронзової доби. Мікенська культура, новоєгипетське царство, Новохеттське царство (з частиною знищеного Мітанні), Середньоассирійська держава (з Мітанні, Аррапхе і Вавилон)

Хатті або ж Хетське царство — могутня стародавня держава в Малій Азії (бл. 1800-1180 до н. е.), утворена хеттами.

Рання історія[ред. | ред. код]

На межі III—II тисячоліть до н. е. у хеттів почався розпад родоплемінного ладу. Прискоренню цього процесу сприяло проникнення в XX—XVIII ст. до н. е. семітських торгових колоністів (ассирійських і, частково, аморейських). На територіях східної і центральної частин Малої Азії було, можливо, ще в III тис. до н. е. створено кілька політичних утворень типу міст-держав (Пурусханда, Амкува, Куссара, Хатті, Каніш, Вахшушана, Ма'ма, Самуха тощо), на чолі яких стояли царі (рубаум) або цариці (рабатум).

Міста-держави Малої Азії користувались писемністю і письмовою мовою, запозиченими у ашшурських купців. Серед міст-держав відбувалася боротьба за політичну гегемонію. На перших порах гору взяла Пурусханда, правитель якої вважався «великим царем» серед інших правителів міст-держав Малої Азії. Пізніше ж ситуація змінилася на користь міста-держави Куссара. У першій половині XVIII ст. до н. е. цар Куссара Анніта заснував величезну державу, названу пізніше Хеттським царством.

Давньохеттське царство (бл. 1680—1500 до н. е..)[ред. | ред. код]

Хеттська історична традиція пов'язувала найдавнішу добу історії хеттів з Куссарою, що була столицею на початку існування Хеттської держави. Проте по Анітті відбулися значні зміни у політичних обставинах цього краю. Багато осередків зазнають руйнації. Тяжко повісти, чи брали в цьому участь безпосередні предки тих, в руках кого опинеться незабаром влада в Центральній Анатолії (цісарі династії Лапарнаса). Але прихід до влади цієї династії, очевидно, все ж значною мірою був підготовлений цією подією. Представники цієї династії своїм родоначальником вважали Лапарнаса, який правив по Анітті і нічим не показують свій зв'язок з династією Аніттаса. Династія Лапарнаса була носієм інших звичаїв і, можливо, походила з іншої злуки, ніж те, до якого належали Пітхана та Анітта. Показником культурних та суспільних змін стало й те, що хетти змінили офіційний давньоассирійський аккадський діалект і писемність на рідну мову та інший варіант клинопису, запозичений з Полунічної Сирії за посередництва племен хурритів, які там жили були.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]