Дизурія
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Дизурія Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | R30..0 |
|---|---|
| DiseasesDB | 18003 |
| MeSH | D053159 |
Дизурія — сукупність різних симптомів, які пов'язані з порушенням нормального виділення сечі[1][2].
Причини[ред. | ред. код]
- Інфекція сечовидільної системи (пієлонефрит, піонефроз, цистити, цистальгія, уретрит, захворювання що передаються статевим шляхом[3], та інш.)
- Не інфекційні захворювання сечовидільної системи (СКХ, простатит, вагініт, ендометріоз, стріктури уретри, пухлини сечовидільної системи, не інфекційні цистити, урологічні операції, та інш.)
- Ліки (наприклад, антихолінергічні препарати, настероїдні протизапальні), інші подразники (наприклад, гігієнічні індивідуальні засоби та речі; Їжа)
- Інше: різні види порферинурії, гіпотензія, реактивні артрити, дивертикуліти та інш.
Їжа, вживання якої надмірно подразнює сечовий міхур:
|
|
|
Прояви[ред. | ред. код]
Усі симптоми поділяють на три великі групи: обструкції, подразнення та післяспорожнення[4].
Найтиповішими проявами дизурії є:
- болісне сечовиділення (больовий синдром може мати різні суб'єктивні прояви: «пече, ріже, колить» і т. д.)[5][6]
- часте і болісне сечовиділення
- часті поклики до сечовиділення, ніктурія
- часті поклики до сечовиділення з частим сечовиділенням в невеликій кількості
- виділення сечі краплями, «переривстою» струминою, може супроводжуватися суб'єктивним відчуттям дискомфорту
- та інш.
Лікування[ред. | ред. код]
Методики лікування цілковито спрямовані на етіологічні фактори та полегшення стану пацієнта.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Урологія: нац. підруч. для студентів вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації / С. П. Пасєчніков [та ін.] ; ред. С. П. Пасєчников. — Вид. 2-ге, випр. і допов. — Вінниця: Нова книга, 2013. — 432 с. : іл. ISBN 978-966-382-506-9 (С.47) [ Ел.джерело ]
- ↑ Електронний посібник до вивчення курсу «Основи загальної клінічної лабораторної діагностики» / Т. М. Шевченко, П. М. Полушкін — Д.: ДНУ, 2016. — 138 с. [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.] (С.65)
- ↑ Американське керівництво з лікування захворювань, що передаються статевим шляхом (2006) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
- ↑ Урологія: нац. підруч. для студентів вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації / С. П. Пасєчніков [та ін.] ; ред. С. П. Пасєчников. — Вид. 2-ге, випр. і допов. — Вінниця: Нова книга, 2013. — 432 с. : іл. ISBN 978-966-382-506-9 (С.299) [ Ел.джерело ]
- ↑ Діагностика та лікування інфекцій сечової системи. Методрекомендації. Інсититут Нефрології АМН України [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.], 2017 (С.7)
- ↑ Dysuria [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.] at the US National Library of Medicine Medical Subject Headings (MeSH), 2011
Джерела[ред. | ред. код]
- ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ДИЗУРІЇ. Богдан Борис/ Медицина світу. — № 6, 2017. Ел.джерело [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Диференційна діагностика синдрому дизурії. Інфекційно-запальних захворювання сечової системи у дітей. Дизметаболічні нефропатії та туболопатії у дітей. Дудник В. М. [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.], 2014
- Капсула для лікування дизурії, що містить гранульовану індолінову сполуку — блокатор a-адренорецепторів [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]. 25.11.2008 База патентів України
|
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |