Доу-ґун

Схема елемента доу-ґун

Доу-ґун (кит. 斗拱 — карниз, виступ)  — кількаярусний кронштейн для підтримки сильно винесеного перекриття або даху у китайській стародавній і середньовічній архітектурі. Складається з багаторазово повторених у певному порядку двох елементів: доу — кубоподібного бруска зі скошеними внизу гранями, та ґун — видовженого бруска-кронштейну. Подібна система також зустрічається в архітектурі Кореї (під назвою "тукор") та Японії (під назвою "кумогата хідзікі" або "токйо").

Конструкція

Доу-ґун — мережа дерев’яних опор, що створюють каркас у традиційній китайській будівлі, стіни якої не мають тримального навантаження (можуть бути зроблені з тонкого матеріалу).

Цю мережу кронштейнів формують два головних елементи - доу та ґун. Доу є великим дерев’яним блоком з пазом для кріплення ґуна — дугоподібного кронштейна. Мережа з чергування доу та ґун може повторюватися кілька разів. Чим більше ярусів створює доу-ґун, тим вищим вважається ранг будівлі.

Функцією доу-ґун є перенесення ваги з вертикальних балок (чи колон) на горизонтальні балки, що дозволяє створити великий винос дахів у ширину. Така конструкція робить будівлю еластичною та стійкою під час землетрусу.

Крім доу та ґун допоміжним елементом архітектури доу-ґун є ан — балка, що лежить навскоси. Ани потрібні для того, щоби навісити ще більше ґунів та краще розподілити навантаження з покрівлі на колони.

Історія

Доу-ґун виник у Китаї ще до нашої ери як елемент дерев’яної архітектури. У період Чуньцю (722 - 476 роки до н.е.) став поширеним, а пізніше отримав розвиток у період династій Тан (618 - 907 роки) та Сун (960 - 1279). Після періоду династії Сун доу-ґун використовувався переважно у монументальній архітектурі палаців та храмів.

Галерея

• 
  Доу-ґун у храмі Фоґуан
• 
  Багатоярусний доу-ґун, Сіаньська соборна мечеть, Сіань, XIV ст.
• 
  Дах, який тримається за допомогою доу-ґун. Національний театр Тайбея, 1987
• 
  Зображення доу
• 
  Зображення ґуна
• 
  Ани, що виступать у даоському храмі у Сучжоу

Джерела

• Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Посилання

• Ордер греческий и китайческий. Матеріал з блогу Everytecture.livejournal.com [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Китайская архитектура. Вопросы, часть 2. Матеріал з блогу Ru-architect..livejournal.com [Архівовано 15 січня 2017 у Wayback Machine.]