Ебба Вітт-Браттстрьом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ебба Вітт-Браттстрьом
швед. Ebba Marcelle Witt-Brattström
Ебба Вітт-Браттстрьом (2014)
Народилася1 червня 1953 (71 рік)(19530601)
Стокгольм, Швеція
Країна Швеція[1]
Діяльністьвикладачка університету, літературознавиця, літературознавиця
Галузьлітературознавство[2] і фемінізм[2]
Alma materСтокгольмський університет і Franska Skoland
Знання мовшведська[3][2]
ЗакладHU Berlin і Седертернський університетd
У шлюбі зГорацій Ендалd
Нагороди
IMDbID 4721780
Ебба Вітт-Браттстрьом (2010)

Ебба Вітт-Браттстрьом (швед. Ebba Witt-Brattström; швед. вимова: [ˈɛ̂bːa ˈvɪtː ˈbrâtːstrœm]; нар. 1 червня 1953) — шведська письменниця, дослідниця порівняльного літературознавства[4], професорка літератури[5] та завідувачка кафедри університету Седертьорн, докторка філософії, докторка економічних наук та феміністка[6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько Ебби був німецьким антинацистом із відносно заможної родини, тоді як матір — естонка із сім'ї бідного селянина. Вони приїхали до Швеції як біженці під час Другої світової війни. Батьки розлучилися рано, дівчинка виросла разом з матір'ю.

1988 року Вітт-Браттстрьом отримала докторський ступінь з дисертацією на тему шведської авторки Моа Мартінсон (швед. Moa Martinson: skrift och drift i tretiotalet) у Стокгольмському університеті у 1988 році.

Вітт-Браттстрьом була запрошеною професоркою Фундації імені Даґа Гаммаршельда на кафедрі північноєвропейських досліджень Гумбольдтського університету Берліна з 2008 року[7]. З 2012 року — професор північної літератури Гельсінського університету.

Діяльність та творчість

[ред. | ред. код]

У 1970-х роках вона була членкинею феміністської організації Grupp 8[4], а в 2005 році стала однією із засновниць феміністичної політичної організації та партії «Feministiskt Initiativ» (укр. Феміністична ініціатива), хоча згодом Ебба відсторонилася від організації і критикувала сильні ліві тенденції в ній.

Авторка низки публікацій про Бригіду Шведську, Вікторію Бенедиктссон, Едіт Сьодергран[4] та інших. Вона також переклала шведською мовою роман «Дочки Еґалії» (норв. Egalias døtre) Ґерди Брантенберґ. 2010 року вона опублікувала історію феміністичного руху в Швеції — «Для всіх дорогих сестер» (швед. Å alla kära systrar).

Премії та відзнаки

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

З 1977 по 1982 рік Ебба Вітт-Браттстрьом була одружена із Ола Голмґрен[12], у них народився син. Другим чоловіком став Горацій Енґдал[13], постійний секретар Шведської академії, шлюб протривав з 1989 по 2014 роки. Від цього шлюбу у неї ще троє синів.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2014.
  2. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. а б в Ebba Witt-Brattström. Nationalencyklopedin (швед.) . Архів оригіналу за 3 червня 2014. Процитовано 10 травня 2010.
  5. Реґіна Кьоніґ (13 грудня 2003). Нобелівська премія: "чоловіки обирають чоловіків"?. dw.com. Процитовано 31 березня 2020.
  6. ОРІДУ НАДУ при Президентові України. www.oridu.odessa.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2020.
  7. HU Berlin personal web page Archived copy. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 27 травня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Ebba Witt-Brattström får Ivar Lo-Johanssons personliga pris 2014. www.norstedts.se (швед.) . Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  9. Elin Wägner-sällskapets pris Årets väckarklocka 2015. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 31 березня 2020.
  10. Hon får årets Väckarklocka. arbetarbladet.se (швед.) . 22 травня 2015. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  11. Ebba Witt-Brattström får Mårbackapriset [Архівовано 14 липня 2016 у Wayback Machine.] NWT 18 mars 2016
  12. Sveriges befolkning 1990, CD-ROM, Version 1.00, Riksarkivet (2011)
  13. Witt-Brattström, Ebba M, litteraturforskare, Sthlm [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] i Vem är hon / s 508 (1988).

Посилання

[ред. | ред. код]
[Архівовано 9 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (швед.)