Завальний Ігор Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завальний Ігор Юрійович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 3 червня 1992(1992-06-03)
Симонівка
Смерть 3 вересня 2014(2014-09-03) (22 роки)
Побєда (Новоайдарський район)
Поховання Суми
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Ракетні війська і артилерія
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

І́гор Ю́рійович Зава́льний (3 червня 1992 — 3 вересня 2014) — старший солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Закінчив Терешківську ЗОШ, у котрій навчалася й майбутня дружина. Побралися з Оксаною, у пошуках роботи переїздять до Сум. Працював зварювальниким-котельником, завод ім. Фрунзе. Відслужив строкову службу, внутрішні війська, Кіровоград. Мобілізований 24 березня 2014-го, оператор, 1-й взвод, 27-й реактивний артилерійський полк. В липні підрозділ рушив у зону бойових дій.

3 вересня 2014-го загинув під час обстрілу з території Російської Федерації із РСЗВ «Смерч» базового табіру 27-го полку поблизу Старобільська. Ігор був саме в тому бліндажі, у який влучив снаряд. За кілька секунд всі згоріли.

Без Ігоря лишились дружина та донька Єлизавета (народилась у червні 2014-го).

Похований в місті Суми 9 вересня 2014-го.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • у вересні 2015-го в Терешківській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку його честі

Джерела[ред. | ред. код]