Законнонародженість
Законнонародженість (англ. Legitimacy, нім. Ehelichkeit, фр. Filiation légitime) — у загальному праві західних, християнських країн статус дитини, рідні батьки якої перебували на момент її народження у законному (визнаному Церквою або державою) шлюбі. Такі діти називалися законнородженими дітьми та протиставлялися байстрюкам — незаконнонародженим дітям, народженим поза шлюбом. Законнонародженість грала важливу роль в суспільствах Європи та Америки: лише законнонароджені діти мали право на успадкування майна і титулів батьків. У ХІХ — ХХ ст. внаслідок моральної та демографічної деградації Західного світу законнонародженість як правова категорія була усунута із законодавства. Проте вона продовжує грати велику роль у традиційних інституціях Європи: монархіях, аристократичних домах, Папській Швейцарській гвардії тощо.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Shirley Foster Hartley. Illegitimacy. University of California Press, 1975.