Залеський Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Залеський Петро Іванович
Народився5 (17) жовтня 1867 або 1867[1]
Помер1929(1929)
Діяльністьофіцер
Alma materПетровський Полтавський кадетський корпус
УчасникПерша світова війна
Військове званнягенерал-майор
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня

Заліський Петро Іванович (1867 — 1929, Югославія) — генерал-майор Російської імператорської армії, харківський губернський староста (1918)[2].

Російський військовий-кавалерист; учасник Першої світової війни. Закінчив Полтавський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище (1888), Миколаївську академію Генштабу (1895). За Української Держави Скоропадського — 9 травня 1918 року призначений губернським старостою (губернатором) Харківщини. Звільнений з цієї посади 2 липня 1918 року згідно з наказом № 80 Гетьмана Всія України.

Після звільнення з цієї посади займався формуванням російсько-білогвардійської Південної армії в межах Харківської губернії за правління Скоропадського. Зневажливо ставився до українців і української мови. З кінцем правління Скоропадського перейшов до білоросійських військ генерала Денікіна. Писав мемуари («Южная армія», «Возмездіє»).

Нагороди[3]

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918. «Наш формат». — Київ, 2016. — С. 67; 460—461.
  • «Державний Вістник», № 8 — 31 травня 1918 року[4].
  • «Державний Вістник», № 22 — 14 липня 1918 року[5].
  • Гліб Лазаревський. Київська старовина. — Київ, 2007 — С. 313.
  • Возмездие: (Причины русской катастрофы) — Берлин, 1925. — 280 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. ↑ Гай-Нижник, П. П. (2010). Залеський Петро Іванович (Ukrainian) . Т. 10. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  3. ↑ Залеський, Петро Іванович біографія, Нагороди, Твори, Джерела. www.people.su. Процитовано 16 травня 2023.
  4. ↑ Державний вісник (1918). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 16 травня 2023.
  5. ↑ Державний вісник (1918). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 16 травня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Залеський_Петро_Іванович