Замок Гросс Вонсдорф
| Замок Гросс Вонсдорф | |
|---|---|
| |
54°28′11.679600100012″ пн. ш. 21°7′20.989200099997″ сх. д. / 54.46991° пн. ш. 21.12250° сх. д. | |
| Тип | замок і пам'ятка архітектури[d] |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd[1] |
| Країна |  Російська Федерація |
| Розташування | Курортне |
| Засновано | 1356 |
  Замок Гросс Вонсдорф (Росія) | |
 | |
 Замок Гросс Вонсдорф у Вікісховищі | |
Замок Гросс Вонсдорф (нім. Burg Groß Wohnsdorf) — замок лицарів Тевтонського ордену XIII століття, який розташовувався в однойменному поселенні (нині — селище Курортне, Калінінградська область, РФ). Був розібраний і не відновлювався після пожежі в 1830 році. На даний час збереглися руїни надбрамної вежі, спорудженої 1356 року.
Дерев'яно-земляний замок Гросс Вонсдорф був побудований лицарями Тевтонського ордену в XIII столітті на місці завойованої давньої прусської фортеці Капостете (нім. Capostete).
У 1319 році замок був зруйнований литовськими військами, а вже через рік був відновлений у колишньому вигляді, проте знову захоплений і спалений литвинами в 1347 році, після чого було прийнято рішення про необхідність перебудови укріплень з дерева на кам'яні. У 1348 році Гросс Вонсдорф перебував у підпорядкуванні комтура Інстербурга. Будівництво кам'яного замку розпочалося в 1356 році і завершилося близько 1372 року. В 1391 році Гросс Вонсдорф був знову перебудований[2].
У 1450 році замок відвідав великий магістр Тевтонського ордену Людвіг фон Ерліхсгаузен[2].
Невдовзі після закінчення Тринадцятирічної війни, у 1468 році, через нестачу коштів орден передав замок Гансу фон Вейру. В 1525 році герцог Пруссії Альбрехт оголосив про секуляризацію Тевтонського ордену і передав замок Едельманну Гейно фон Деберітцу. У 1552 році замок перейшов до Андреаса фон Флансса. У 1590 році було проведено капітальну реконструкцію[2].
З 1688 (або 1702) року замок був частиною маєтку сім'ї фон Шреттерів. Фрідріх Леопольд фон Шреттер, майбутній міністр провінцій Пруссії і член державної ради, провів в ньому дитячі роки. Замок любив відвідувати Іммануїл Кант, друг сім'ї фон Шреттерів[3].
У 1790 році в замку сталася велика пожежа, після якої архітектор Фрідріх Жиллі відновив споруду і перебудував надбрамну вежу[4]. У 1830 році сталася більш серйозна пожежа, після якої замок не відновлювали й з часом розібрали на будівельні матеріали. З усіх будівель вціліла лише надбрамна вежа.
Постановою Уряду Калінінградської області від 23 березня 2007 року № 132 руїнам замку Гросс Вонсдорф присвоєно статус об'єкта культурної спадщини регіонального значення[5].
- Замки Калінінградської області
- Історія селища Курортне (нім. [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] ) [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Історія замку [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Постановление Правительства Калининградской области № 132 от 23.03.2007
- ↑ а б в Замок Гросс Вонсдорф - Курортное. www.prussia39.ru. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 23 лютого 2017.
- ↑ Manfred Höhne. Kurortnoje - Groß Wohnsdorf und die Familie von Schrötter - Ostpreussen (нім.). www.ostpreussen.net. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 22 лютого 2017.
- ↑ Gross Wohnsdorf – Курортное Правдинский район. Анатолий Бахтин. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Список объектов культурного наследия Калининградской области (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2017.