Звєрєва Лідія Віссаріонівна

Звєрєва Лідія Віссаріонівна
рос. Лидия Виссарионовна Зверева
Ім'я при народженні	Лідія Віссаріонівна Лебедєва
Народилася	1890 Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла	2 (15) травня 1916 Петроград, Російська імперія ·черевний тиф
Поховання	Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна	Російська імперія
Діяльність	авіатриса
Знання мов	російська
Батько	Віссаріон Лебедєв
Медіафайли у Вікісховищі

|ширина=

Лідія Звєрєва з групою авіаторів перельоту Петербург−Москва

Лідія Звєрєва перед польотом на біплані Фарман IV, 1911 рік.

Файл:Л В Зверева диплом авиатора.jpg

Л. В. Звєрєва. Диплом авіатора.

Лідія Віссаріонівна Звєрєва (нар. 1890 — пом. 2 [15] травня 1916) — перша дипломована російська жінка-пілот.

Життєпис

Народилася 1890 року в родині генерала російської армії, героя війни на Балканах 1877–1878 років Віссаріона Лебедєва.

Випускниця Маріїнського жіночого училища (за іншими даними — випускниця Білостоцького інституту благородних дівиць). У 17 років вийшла заміж за інженера В. С. Звєрєва. Через два роки овдовіла.

У 1910 році вступила в Гатчинський аероклуб «Гамаюн» (авіаційну школу, де навчалася і Любов Голанчикова). У листопаді 1911 року, витримавши всі випускні іспити, вона стала першою в Російській імперії жінкою-авіатором (диплом пілота-авіатора № 31).

Звєрєва першою з жінок виконала мертву петлю, штопор, пікірування з вимкненим мотором. Кілька разів потрапляла в серйозні авіааварії, але відбувалася тільки подряпинами та забоями.

Льотчик Костянтин Арцеулов, який навчався разом з нею в авіашколі, згодом згадував:

Звєрєва літала сміливо і рішуче, я пам'ятаю, як всі звертали увагу на її майстерні польоти, в тому числі і висотні. А адже на той час не всі ризикували підніматися на велику висоту.

У школі повітроплавання Звєрєва познайомилася з майбутнім своїм чоловіком — пілотом-інструктором Володимиром Слюсаренком. Родина Слюсаренків жила на Петропавлівської вулиці, в будинку № 6 (на Петроградській стороні).

В 1911–1912 роках вони брали участь у демонстраційних польотах в різних містах Російської імперії.

У 1913 році Володимир Слюсаренко та Лідія Звєрєва організували в Ризі, яка тоді була одним з центрів європейської авіації, свої майстерні з ремонту і будівництва літаків і одночасно — невелику льотну школу, в якій самі ж навчали польотів.

З початком Першої світової війни Володимир Слюсаренко, отримавши субсидію військового відомства, переніс своє підприємство, яке називалося тепер заводом, до Петрограда. За наступні два роки, до 1 серпня 1916 року, завод здав військовій прийомці 40 літаків: «Фарман-XXII біс» — 15 примірників, і «Моран-Парасоль» — 25 примірників. За ці ж два роки було випущено вісім літаків «Фарман-VII» і десять літаків «Фарман-IV», будувалося кілька примірників «Моран-Ж» 14-метрових і було замовлення на 20 літаків «Лебідь-XII».

Лідія Звєрєва померла 2 (15) травня 1916 року від тифу. Під час похорону першої російської жінки-авіатора над цвинтарем кружляли аероплани з комендантського аеродрому. Місце поховання Нікольске кладовище Олександро-Невської лаври.

Заснований подружжям завод працював до революції 1917 року. Згодом Володимир Слюсаренко емігрував до Австралії.

Пам'ять

• На честь Лідії Віссаріонівни Звєрєвої названа вулиця в Приморському районі Санкт-Петербурга й одна з вулиць мікрорайону Аеродром в Гатчині.
• У сквері імені Левка Мацієвича на колишньому комендантському аеродромі в Санкт-Петербурзі встановлено погруддя льотчиці Лідії Звєрєвої.

Див. також

• Сабіха Гьокчен — перша у світі жінка — військовий пілот.

Посилання

• Російська льотчиця ЛІДІЯ ЗВЄРЄВА
• Російська авиатрисса "Сторінки історії [Архівовано 8 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Перші Жінки-Авиатрисси в Царській Росії