Какодил
| диметиларсин | |
|---|---|
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 471-35-2 |
| PubChem | 79018 |
| Номер EINECS | 207-440-4 |
| SMILES | C[As](C)[As](C)C[1] |
| InChI | InChI=1S/C4H12As2/c1-5(2)6(3)4/h1-4H3 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | (СН3)2As− |
| Молярна маса | 209,937 |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Какоди́л — складний радикал диметиларсин; металорганічна сполука арсену; хімічна формула (С Н3)2As−.
Опис[ред. | ред. код]
У вільному вигляді існує у формі дикакодилу (з'єднання какодилу самого з собою) у вигляді рухливої леткої рідини з огидним запахом з температурою плавлення близько −6 °C і температурою кипіння близько 170 °C. На повітрі самозаймається.
Какодил — один з перших радикалів, відкритих в органічних сполуках. 1760 року директор Севрської порцелянової фабрики Луї Клод Каде де Гассікур[de], переганяючи ацетат калію з оксидом арсену(III), несподівано отримав димучу рідину з огидним запахом, що містить миш'як, яку назвали аларсіном, або рідиною Каде. Як з'ясували згодом, у цій рідині містилися вперше отримані органічні похідні арсену, серед яких так званий окис какодилу, який утворився внаслідок реакції
- 4 CH3COOK + As2O3 → (CH3)2As−O−As(CH3)2 + 2 K2CO3 + 2 CO2
У кінці 1830-х років Р. Бунзен отримав з рідини Каде низку сполук, що містять спільну складову частину — радикал (СН3)2As−, який він назвав какодилом (від греч. κᾰκός «поганий») за бридкий запах.
Застосування[ред. | ред. код]
Раніше застосовувався в складі сполук какодилу як бойова отруйна речовина, нині — як гербіцид.
Хімічні властивості[ред. | ред. код]
Какодил входить до складу так званих сполук какодилу: дикакодилу ((СН3)2As)2, хлористого какодилу (СН3)2AsCl, окису какодилу [(СН3)2As]2O тощо.
Дикакодил утворюється при відновленні хлористого какодилу цинком:
- 2 (CH3)2AsCl + Zn = (CH3)2As·As(CH3)2 + ZnCl2
Токсичність[ред. | ред. код]
Токсичність сполук какодилу зростає в ряду: дикакодил, хлористий какодил, ціанистий какодил.
Вплив на організм[ред. | ред. код]
З'єднання какодилу мають місцеву і загальноотруйну дію, викликаючи біль, запалення і некроз при попаданні на шкіру, запалення дихальних шляхів, пронос при попаданні в шлунково-кишковий тракт. Ураження нервової системи характеризується судомами, паралічами, втратою зору, коматозним станом.
- ↑ Cacodyl