Ацетат калію
| Ацетат калію | |
|---|---|
 |
|
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 127-08-2 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | CH3COOK |
| Молярна маса | 98,15 г/моль |
| Зовнішній вигляд | білий кристалічний порошок |
| Густина | 1,57 г/см³ |
| Тпл | 292 °C |
| Розчинність (вода) | 200 гр/100 мл |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Ацета́т ка́лію (CH3COOK) — калієва сіль оцтової кислоти.
Зміст
Отримання[ред. • ред. код]
Може бути отримана при реакції основних сполук калію таких як KOH (їдке калі, гідроксид калію) або карбонат калію — K2CO3 з оцтовою кислотою:
-
- 2CH3COOH + K2CO3 → 2CH3COOK + CO2 + H2O
Цей тип реакції відомий як реакція нейтралізації. В її процесі утворюється вода і калієва сіль оцтової кислоти — ацетат калію.
Зберігання та обережність[ред. • ред. код]
Рекомендується уникати контакту ацетату калію з джерелами води, тепла, іскор, відкритим вогнем, і з сильними окислюючими середовищами.
Область застосування[ред. • ред. код]
- Ацетат калію може використовуватися як реагент — антіобмерзач замінює хлориди такі як хлорид кальцію або хлорид магнію. Його перевага полягає в менш агресивному впливі на склад ґрунту і він менше корозійний, що і є причиною його застосування для очищення смуг в аеропортах. Однак, при цьому він і дорожче.
- Ацетат калію застосовується у складі засобів пожежогасіння класу K (вогнегасник) — за класифікацією засобів пожежогасіння США[1] через його здатність охолоджувати і утворювати кірку над палаючим пальним (основне застосування за класифікацією — гасіння палаючих олій).
- Ацетат калію застосовується при замісної терапії при діабетичному кетоацидозу з-за його здатності розкладатися на бікарбонати і знижувати рівень кислотності
- Ацетат калію є харчовою добавкою E261 (консервант)
- Ацетат калію використовується у складі консервувальних розчинів, закріплювачів і для муміфікації. У більшості музеїв світу сьогодні застосовують для цього формальдегідний метод рекомендований Кайзерлінгом в 1897 році в процесі також використовується ацетат калію.[2] Наприклад, тіло В. І. Леніна було законсервоване у ванні розчину до складу якого входив ацетат калію.[3]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ "en:Fire extinguisher» (англ.) — Засоби пожежогасіння Англійська Вікіпедія
- ↑ Dale Ulmer, «Fixation. The Key to Good Tissue Preservation.», Journal of the International Society for Plastination, Vol 8 (1): 7-10, 1994(англ.)
- ↑ Andrew Nagorski, «The Greatest Battle», Simon and Shuster, 2007, page 53.(англ.)
Джерела[ред. • ред. код]
- Беликов В. Г. Учебное пособие по фармацевтической химии. — М.: Медицина, 1979. — С. 115. (рос.)
- Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.
- Рабинович В. А., Хавин З. Я. Краткий химический справочник. — Л.: Химия, 1977. — С. 67. (рос.)
Література[ред. • ред. код]
- Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9
