Какучая Варлам Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Какучая Варлам Олексійович
рос. Варлам Алексеевич Какучая
Народився1905[1]
Драндаd, Гульрипський район, Республіка Абхазія
Помер16 квітня 1982(1982-04-16)[1]
Москва, СРСР
Країна СРСР
Національністьгрузин
Діяльністьполітик
Учасникнімецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званнягенерал-майор
ПартіяКПРС
ДітиOlvar Kakuchayad
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Кутузова II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Варлам Олексійович Какучая (1905(1905), село Дранди Сухумського округу Кавказького намісництва, тепер село Дранда, Абхазія, Грузія — 16 квітня 1982, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів державної безпеки, народний комісар (міністр) державної безпеки Північно-Осетинської АРСР, народний комісар внутрішніх справ Абхазької АРСР, народний комісар (міністр) внутрішніх справ Грузинської РСР, генерал-майор. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині селянина-середняка. У 1917 році закінчив двокласне училище в Сухумському окрузі, в 1925 році — педагогічний технікум у Сухумі. З 1923 року був членом комсомолу.

У вересні 1925 — серпні 1926 року викладав у школі 1-го ступеня в селі Мерхеулі.

У вересні 1926 року вступив на економічний факультет Тифліського університету, але в листопаді 1927 року залишив навчання.

З листопада 1927 до квітня 1928 року працював секретарем відділу обліково-розподільного відділу, завідувачем особистого столу Закавказького транспортного споживчого товариства у Тифлісі.

У квітні 1928 року повернувся на економічний факультет Тифліського університету, навчався до жовтня 1929 року, закінчив три курси.

У жовтні — грудні 1929 року — керуючий справами Колгоспцентру Грузинської РСР.

У січні — березні 1930 року — секретар агітаційно-масового відділу ЦК КП(б) Грузії.

З березня 1930 року служив в органах внутрішніх справ та держбезпеки. У березні 1930 — травні 1931 року — помічник уповноваженого Тифліського районного відділу ДПУ в селі Караязи.

У травні 1931 — 1937 року — начальник Караязського районного відділу ДПУ—НКВС Грузинської РСР.

Член ВКП(б) з грудня 1936 року.

У 1937—1938 роках — начальник Зугдідського районного відділу НКВС Грузинської РСР.

До жовтня 1938 року — помічник начальника відділу УДБ НКВС Грузинської РСР.

У жовтні — грудні 1938 року — 1-й секретар Потійського міського комітету КП(б) Грузії.

29 грудня 1938 — 2 квітня 1939 року — помічник начальника слідчої частини НКВС СРСР. Належав до наближених і довірених осіб Лаврентія Берії.

10 травня 1939 — 26 лютого 1941 року — народний комісар внутрішніх справ Абхазької АРСР. З грудня 1940 до 26 лютого 1941 року — 1-й заступник народного комісара внутрішніх справ Грузинської РСР.

26 лютого — 31 липня 1941 року — народний комісар внутрішніх справ Грузинської РСР.

15 серпня — 3 жовтня 1941 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Грузинської РСР.

3 жовтня 1941 — 18 січня 1942 року — заступник начальника 2-го відділу НКВС СРСР у Москві.

18 січня 1942 — 7 травня 1943 року — заступник начальника 4-го управління НКВС СРСР у Москві.

7 травня 1943 — 26 березня 1947 року — народний комісар (міністр) державної безпеки Північно-Осетинської АРСР.

Одночасно, з 1945 до 1946 року — заступник уповноваженого НКВС СРСР в окупованій Німеччині.

26 березня — 13 серпня 1947 року — в розпорядженні управління кадрів МДБ СРСР.

13 серпня 1947 — 31 жовтня 1951 року — заступник начальника УМДБ по Новосибірській області.

31 жовтня 1951 — 25 березня 1952 року — в розпорядженні 1-го Управління МДБ СРСР.

25 березня 1952 — 16 березня 1953 року — заступник начальника УМДБ по Ростовській області.

16 (21) березня — 10 квітня 1953 року — міністр внутрішніх справ Грузинської РСР.

10 квітня — 5 липня 1953 року — начальник Управління контррозвідки (УКР) МВС Закавказького військового округу.

5 липня 1953 року заарештований. 17 липня 1956 року засуджений військовим трибуналом Закавказького військового округу до 15 років позбавлення волі за ст. 58-7, 58-2 КК РРФСР. Відбував покарання у виправно-трудовому таборі в Мордовській АРСР, звільнений 4 липня 1968 року після відбуття терміну. Не реабілітований.

Помер 16 квітня 1982 року в Москві.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]