Калюський ідол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колюський ідол — кам'яна статуя (ідол) заввишки понад 2 метри, знайдена наприкінці XIX століття у с. Калюс в Середньому Подністров’ї, у древній землі тиверців, на території великого поселення черняхівської культури. Скульптура зображує чоловіка з добре модельованою головою, рогом тура (рогом достатку) в правій руці та коржем — у лівій. За особливостями обробки статуя схожа на «велеси» сколотського часу з прикордоння лісостепу й степу на Південному Бузі. Суттєвою відмінністю від них є повна відсутність скіфських рис — гривни на шиї і меча біля пояса. Нагадує Святовита-Рода, хоча обличчя й не має. Воно відбите, зосталась лише борода.

За матеріалом, з якого виготовлено статую, за технікою зображення в камені та за семантикою того, що зображується, цю скульптуру можна об’єднати у середньодністровську групу (ідоли в Іванківцях, Ставчанах, Пижівці, Мишкові), яка датується матеріалами черняхівської культури ІІІ-IV ст. н.е.[1].

Знаходиться у внутрішньому дворику відділу старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника [1][недоступне посилання з липня 2019].

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Семенчук С.О. З історії досліджень язичницьких старожитностей в басейні Середнього Подністров’я. – С. 65. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.