Калікст Понінський (староста)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Калікст Понінський.
Калікст Понінський
пол. Kalikst Poniński
Народився1753[2]
Єзьори, Ґміна Серадз, Серадзький повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Помер13 червня 1817(1817-06-13)[1]
Понінка, Новоград-Волинський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
КраїнаРіч Посполита
ЧленствоТорговицька конфедерація
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d] і Брацлавський старостаd
Військове званнягенерал
РідПоніньські
БатькоМацей Понінськийd
У шлюбі зБарбара Любомирськаd
Нагороди
орден Святого Станіслава

Княжий герб Поніньських

Калікст Поніньський гербу Лодзя (пол. Kalikst Poniński; 1753, Єзьори поблизу Серадза — 13 червня 1817, Понінка) — польський військовик, політичний діяч, магнат. Представник роду Поніньських.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько — Мацей Поніньський (з 1774 року — князь), матір — друга дружина батька Аполонія з Ярачевських, донька лендзького каштеляна Героніма Ярачевського.

У 1766—1770 — кадет лицарської школи. 1774 — мальтійський кавалер. 1775 — член львівської масонської ложі «Трьох білих орлів». 1780 року: посол сейму від Брацлавського воєводства, отримав орден святого Станіслава. 1783 року продав права на Брацлавське староство Тадеушеві Козловському. Після цього проживав у Звягелі або Полонному. В червні 1784 року в Полоному заснував ложу «Марс» при своєму регіменті, в Звягелі — «Мінерва». 17 березня 1791 нагороджений орденом Білого Орла. Наприкінці вересня 1792 викликав на дуель Прота Потоцького, який доповів про це представникам Торговицької конфедерації, за чиїм вироком був змушений його перепрошувати. Для повстання Тадеуша Косцюшка офірував коштовності на 1100 польських злотих.

Помер у Понінці 13 червня 1817, був похований у Полонному.[3]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Перша дружина — Барбара з Любомирських, дочка Єжи Іґнація (†1753),[4] вдова Каспера Любомирського (пом. 1780, хмільницький староста[5]), його братова. Шлюб — у липні 1780 року, потім розлучилися. З 1791 року вона мала «голосний» роман з його небожем Адамом, який у січні 1792 публічно перепросив К. Поніньського, зіславшись на інтриги Прота Потоцького. У квітні 1793 вона вийшла за Александра Вінніцького.
Друга — Людвіка з Хщоновських (пол. Chrzczonowska)[6]. Дітей з ними не мав.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ Kalikst Poniński
  3. ↑ Zielińska Z. Poniński Kalikst h. Łodzia (1753—1817)… — S. 540.
  4. ↑ Lubomirscy (03) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. ↑ Lubomirscy (01) [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. ↑ У статті про нього у виданні «Polski Słownik Biograficzny» її прізвище вказане як Chrzszczonowska.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Zielińska Z. Poniński Kalikst h. Łodzia (1753—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1983. — T. XXVII/3, zeszyt 114. — S. 539—542. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Калікст_Понінський_(староста)