Карел Влах
| Карел Влах | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 жовтня 1911[1][2][…] |
| Місце народження | Жижков, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина або Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[4] |
| Дата смерті | 26 лютого 1986[1][2][4] (74 роки) |
| Місце смерті | Прага, Чехословаччина[1][4] |
| Поховання | Вишеградський цвинтар |
| Роки активності | з 1930 |
| Громадянство | Чехословаччина |
| Професії | джазмен, диригент |
Карел Влах (чеськ. Karel Vlach, 8 жовтня 1911 Жижков[5] — 26 лютого 1986 Прага) — чехословацький диригент і капельмейстер свінгового Оркестру Карла Влаха[cs].
Біографія[ред. | ред. код]
Молодість[ред. | ред. код]
Карел Влах народився в празькому передмісті Жижков, в 1911 році. Був найстарший із п'яти братів і сестер (Франтішек * 1913, Власта * 1920, Лібуше * 1924 і Вацлав * 1926).
У початковій школі навчався по класу скрипки. Після початкової школи вступив до Жижковської середньої школи..
З 1925 по 1928 рік він проходив стажування як продавця в галантерейній компанії Kauders.
У 1929 році померла його мати. Через деякий час батько повторно одружився і вся родина переїхала до Голешовіце.
Він працював спочатку помічником з продажу (L. Phona, Finger a Stein), а пізніше, як прокурист. У 1931—1933 роки був безробітним.[6],[7]
Створення оркестру[ред. | ред. код]
В 30 років Карел Влах брав участь в групах Blue Music[cs][8] і в ансамблі Charles Happy Boys, пізніше перейменованого на Blue Boys. У 1939 році Влах заснував власний оркестр, що отримав назву Оркестр Карла Влаха.
З 1940 року виступав з оркестром на Стрілецькому острові і почав співпрацювати з жіночим тріо Sestry Allanovy[cs]. Оркестром оранжирував Фріцек Вайсс[cs], що був під впливом оркестру оркестру Бенні Гудмена. Оркестр грав як кавер-версії, але і оригінальні композиції. Серед основних авторів, були Каміл Бегоунек[cs] і Їржі Тракслер[cs][9]. Співпрацював також з низкою провідних виконавців (Арношт Кавка[cs], Інка Земанкова[cs] та Їржина Салачова[cs]).
Післявоєнний період[ред. | ред. код]
Після Другої світової війни Влах зібрав новий оркестр, який орієнтувався в основному на зразок оркестра Гленна Міллера.
З оркестром виступали співаки Вацлав Ірманов, Рудольф Кортес[cs] і продовжувала співпрацю Їржина Салачова. З 1947 року[10] оркестр на постійній основі виступав в Театрі V+W і брав участь у відновленних виступах Визволеного театру.
З 1954 року працював у Театрі ABC[cs] і з 1962 року[11] в Музичному театрі в Карліні.
Останні роки[ред. | ред. код]
У шістдесяті роки оркестр приділяє все більше популярній музиці і співпрацює з такими вокалістами як Іветта Сімонова[cs], на якій Карел був одружений[12], Мілан Хладіл[cs] або Карел Готт.
Карел Влах помер від серцевого нападу 26 лютого 1986 року і похований на Вишеградському кладовищі в Празіі[13]
Музика до фільмів[ред. | ред. код]
- Andělský kabát
- Stvoření světa[cs]
Відзнаки[ред. | ред. код]
У районі Прага 13 в честь Карела Влаха названа вулиця Влахова (Vlachova).[14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #124832598 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Matriční záznam o narození a křtu [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.] farnosti při kostele sv.Prokopa na pražském Žižkově
- ↑ Hudba pro radost 1966, listopad — prosinec (Kotek J., Hořec J.: Kronika české synkopy, str. 13)
- ↑ Dorůžka L., Ducháč M.: Karel Vlach — 50 let života s hudbou
- ↑ GÖSSEL G: Portrét Zdeny Vincíkové, Týdeník rozhlas číslo 40/2001, http://www.radioservis-as.cz/archiv01/4001/40pub5.htm [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Lubomil Doruzka Swing Music im Protektorat. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Jindřich Černý: Osudy českého divadla po druhé světové válce — Divadlo a společnost 1945–1955, Academia, Praha, 2007, str. 132, ISBN 978-80-200-1502-0
- ↑ Marie Valtrová — Ota Ornest: Hraje váš tatínek ještě na housle?, Primus, Praha, 1993, str. 260, ISBN 80-85625-19-9
- ↑ Tschechische Biographie der Simonova. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ společný hrob na Vyšehradském hřbitově v Praze ve kterém je pohřben Karel Vlach. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ MČ Praha 13: Názvy ulic. Městská část Praha 13. 8 лютого 2010. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 2 липня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jindřich Černý[cs]: Osudy českého divadla po druhé světové válce – Divadlo a společnost 1945 – 1955, Academia, Praha, 2007, str. 132, 225, 264, 298, 393, 397, 449, ISBN 978-80-200-1502-0
- Stanislav Motl[cs]: Mraky nad Barrandovem, Rybka Publishers, Praha, 2006, str. 94, ISBN 80-86182-51-7
- Ondřej Suchý[cs], Oldřich Dudek[cs]: Ljuba[cs] jako vystřižená, Melantrich, Praha, 1986, str. 51, 71–2, 125
- Marie Valtrová: ORNESTINUM, Slavná éra Městských divadel pražských[cs], Brána, Praha, 2001, str. 24, 106, ISBN 80-7243-121-8
- Marie Valtrová – Ota Ornest[cs]: Hraje váš tatínek ještě na housle?, Primus, Praha, 1993, str. 260, ISBN 80-85625-19-9
Посилання[ред. | ред. код]
- Werke von und über Карел Влах // Німецька національна бібліотека
- Профіль на Discogs [Архівовано 4 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Профіль на kinobox.cz [Архівовано 10 квітня 2013 у WebCite]
|
