Карл Йоахім Андерсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андерсен.
Карл Йоахім Андерсен
Основна інформація
Дата народження29 квітня 1847(1847-04-29)[1][2][…] або 1847[4]
Місце народженняКопенгаген[1]
Дата смерті7 травня 1909(1909-05-07)[1][2][…] або 1909[4]
Місце смертіКопенгаген[1]
Похованнякладовище Бісперб'єргd[5]
ГромадянствоКоролівство Данія[6][7]
Професіїкомпозитор, диригент, флейтист
Інструментифлейта[6]
Брати, сестриVigo Andersend[8]
CMNS: Файли у Вікісховищі

Карл Йоахім Андерсен (дан. Karl Joachim Andersen; 29 квітня 1847, Копенгаген — 7 травня 1909, Копенгаген) — данський флейтист, композитор і диригент. Був одним з найзнаменитіших виконавців і композиторів свого часу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Як і його молодший брат, Карл навчався у свого батька Крістіана Йоахіма, флейтиста і композитора. У дитинстві виступав у театрі Казино в Копенгагені в дуеті з настільки ж юним арфистом Францем Пеніцем. Починаючи з 13 років і до 1868 року був першим флейтистом в оркестрі Копенгагена, яким керував Нільс Гаде. З 1869 по 1878 роки працював в Королівській капелі в Копенгагені. У 1878 — 1880 роки працював в оркестрі Санкт-Петербурзької королівської капели. У 1881 році переїздить до Німеччини. У 1882 році став одним із засновників Берлінського філармонічного оркестру, де до 1893 грав першу флейту.

У 1893 Андерсен припинив виконавську діяльність через параліч мови (в даному випадку, можливо, один із симптомів захворювання на сифіліс[9]). В 1894 став диригентом театру Тіволі в Копенгагені. У 1897 заснував оркестрову школу, де до самої своєї смерті працював директором і викладачем. У 1905 році королівським указом Андерсен був вшанований дворянським званням.

Грав на флейтах простих систем, хоча багато його учнів, серед яких відомі флейтисти Еміль Прілль і Арі ван Левена, грали на флейтах системи Бема.

Автор близько 70 творів творів для флейти. Найбільшу популярність у навчальній практиці завоювали етюди Андерсена, яких він написав понад 8 зошитів.

Твори

[ред. | ред. код]
  • тв.2 — Угорська фантазія (Ungarsk fantasi);
  • тв.3 — Концертна п'єса (Koncertstykke);
  • тв.5 — Балада і танець сильфів (Ballade et danse des Sylphes);
  • тв.6 — Салонна п'єса (Morceaux de Salon);
  • тв.7 — Експромт;
  • тв.8 — Moto Perpetuo;
  • тв.9 — На березі річки (Au Bord de la Mer);
  • тв.10 — Тарантела;
  • тв.15 — Етюди для флейти[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #116304294 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Dansk Biografisk Leksikon, 3. udgave — 3 — 1984.
  6. ↑ а б Who's Who in Music: A Biographical Record of Contemporary Musicians — 2 — London, NYC: 1915. — P. 5.
  7. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  8. ↑ Г. Риман Андерсен // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 38.
  9. ↑ Joachim Andersen: A Bio-bibliography by Kyle J. Dzapo. Greenwood Publishing Group, 1999, ISBN 0-313-30889-6, ISBN 978-0-313-30889-5
  10. ↑ Category:Andersen, Joachim — IMSLP. imslp.org. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Йоахім_Андерсен&oldid=42650128