Карлуш Алберту Алвеш Гарсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Карлітуш
Особисті дані
Повне ім'я Карлуш Алберту Алвеш Гарсія
Народження 6 вересня 1982(1982-09-06) (42 роки)
  Лісабон, Португалія
Зріст 175 см
Вага 72 кг
Громадянство  Португалія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000–2002 Португалія «Амора» 31 (5)
2002–2004 Португалія «Ештуріл-Прая» 72 (13)
2004–2007 Португалія «Бенфіка» 11 (0)
2006 →  Португалія «Віторія» (Сетубал) 15 (4)
2006–2007 →  Швейцарія «Сьйон» 27 (9)
2007–2010 Швейцарія «Базель» 76 (11)
2010–2012 Німеччина «Ганновер 96» 8 (0)
2012–2014 Португалія «Ештуріл-Прая» 44 (3)
2014–2019 Швейцарія «Сьйон» 104 (16)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003–2004 Португалія Португалія U-21 7 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Карлуш Алберту Алвеш Гарсія (порт. Carlos Alberto Alves Garcia), більш відомий як просто Карлітуш (порт. Carlitos, нар. 6 вересня 1982, Лісабон) — португальський футболіст кабовердійського походження, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Бенфіка», «Базель» та «Ганновер 96», а також молодіжну збірну Португалії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за команду «Амора», в якій провів два сезони, взявши участь у 31 матчі чемпіонату, після чого протягом 2002—2004 років захищав кольори клубу «Ештуріл-Прая», вигравши в останньому сезоні з командою другий дивізіон, забивши десять голів[1].

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Бенфіка», до складу якого приєднався 2004 року. У першому ж сезоні допоміг столичній команді виграти перший чемпіонський титул за 11 років, але так і не зміг пробитися в першу команду (десять матчів, дев'ять з виходу на заміну)[1]. В результаті з січня 2006 року грав на правах оренди у складі команд «Віторія» (Сетубал)[2][3] та «Сьйон»[4].

У липні 2007 року Карлітуш за 1,5 мільйона євро перейшов у швейцарський «Базель»[5][6]. Він дебютував у місцевій Суперлізі за свою нову команду 28 липня в матчі проти «Аарау» (1:1) на «Сент-Якоб-Парку»[7], а забив свій перший гол 30 серпня у виїзній грі з над «Маттерсбургом» (4:0) у другому кваліфікаційному раунді Кубка УЄФА[8]. 5 грудня він забив 200-й гол клубу в європейських змаганнях, закрутивши м'яч у ворота зі штрафного в матчі проти «Бранна», завдяки чому «Базель» дійшов до 1/8 фіналу турніру[9][10]. Того ж року команда виграла і «золотий дубль» — чемпіонат та кубок країни[11]. У сезоні 2009/10 роках Карлітуш і «Базель» виграли ще один «золотий дубль»[12][13]. Всього за три роки португалець провів за клуб 111 матчів і забив 20 голів в усіх турнірах[14].

1 серпня 2010 року у статусі вільного агента підписав дворічний контракт із клубом німецької Бундесліги «Ганновер 96»[15]. Під час свого дебютного матчу в Бундеслізі в першому турі сезону 2010/11 проти «Айнтрахта»[16] Карлітуш порвав хрестоподібну зв'язку вже на першій хвилині, тому вибув на всю першу половину сезону[17]. Лише 11 березня 2011 року (26-й тур) він повернувся у виїзній грі проти «Кельна», але закріпитись у команді не зумів. Загалом Карлітуш провів лише вісім ігор у Бундеслізі та п'ять ігор за другу команду через травми до завершення контракту.

31 серпня 2012 року Карлітуш повернувся до Португалії та її вищого дивізіону, знову приєднавшись до свого колишнього клубу «Ештуріл-Прая»[18]. Він забив свій перший гол після повернення 9 лютого 2013 року у домашній грі проти «Віторії» (2:0)[19]. Загалом за два сезони провів за клуб 44 гри у чемпіонаті і забив 4 голи.

Влітку 2014 року повернувся в «Сьйон», підписавши дворічний контракт[20][21]. У першому ж сезоні португалець забив у фіналі Кубка Швейцарії, допомігши команді виграти 3:0 у «Базеля» і виграти 13-й кубок у своїй історії. 4 лютого 2016 року Сьйон оголосив, що продовжив контракт з гравцем ще на два роки[22]. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Сьйон» у 2019 році.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Протягом 2003—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії, разом з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті Європи 2004 року, де португальці здобули бронзові нагороди, а Карлітуш забив переможний гол у додатковий час гри за 3-тє місце проти Швеції (3:2)[23]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, забив 2 голи[24].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Бенфіка»
«Віторія» (Сетубал)
  • Фіналіст Кубка Португалії: 2005/06
«Базель»
«Сьйон»
  • Володар Кубка Швейцарії: 2014/15
  • Фіналіст Кубка Швейцарії: 2016/17

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ascensão de Carlitos culmina com o "tri" [Carlitos' rise capped off with treble]. Record (Portuguese) . 24 травня 2005. Процитовано 2 жовтня 2023.
  2. ↑ Apostas de Carlitos [Carlitos' bets]. Record (Portuguese) . 28 березня 2006. Процитовано 2 жовтня 2023.
  3. ↑ Carlitos cedido outra vez [Carlitos loaned again]. Record (Portuguese) . 5 червня 2006. Процитовано 2 жовтня 2023.
  4. ↑ Freches, Sílvia (16 липня 2006). Benfica sem ritmo acaba estágio batido por Sion [Out-of-form Benfica end training camp beaten by Sion]. Diário de Notícias (Portuguese) . Процитовано 2 жовтня 2023.
  5. ↑ Encaixe de 1,5 milhões de euros por Carlitos [€1.5 million income for Carlitos]. Record (Portuguese) . 14 липня 2007. Процитовано 24 серпня 2018.
  6. ↑ Carlitos-Transfer zum FC Basel 1893 perfekt [Carlitos Transfer to FC Basel 1893 confirmed] (German) . FC Basel. 24 липня 2007. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 1 червня 2013.
  7. ↑ Leader FC Basel von Aarau gestoppt [Leaders FC Basel stopped by Aarau]. Ноє цюрхер цайтунг (German) . 28 липня 2007. Процитовано 2 жовтня 2023.
  8. ↑ Standard raised by De Camargo. UEFA. 30 серпня 2007. Процитовано 2 жовтня 2023.
  9. ↑ Carlitos shows way to last 32. UEFA. 5 грудня 2007. Процитовано 19 грудня 2022.
  10. ↑ Potter, Steffen (6 грудня 2007). Basel turn on the style for Gross. UEFA. Процитовано 2 жовтня 2023.
  11. ↑ Garin, Erik; Stokkermans, Karel; Zea, Antonio. Switzerland 2007/08. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 19 грудня 2022.
  12. ↑ Hoffmann, Geraldo (16 травня 2010). FC Basileia é campeão suíço da temporada 2009/2010 [FC Basel are Swiss champions of the 2009/2010 season] (Portuguese) . Swissinfo. Процитовано 2 жовтня 2023.
  13. ↑ Stokkermans, Karel. Switzerland 2009/10. RSSSF. Процитовано 19 грудня 2022.
  14. ↑ Carlitos (Carlos Alberto Alves Garcia) (German) . FC Basel Archiv. Процитовано 19 грудня 2022.
  15. ↑ 96 verpflichtet Carlitos [96 sign Carlitos] (German) . Hannover 96. 1 серпня 2010. Процитовано 19 грудня 2022.
  16. ↑ Hannover hat Glück und holt ersten Dreier [Hannover are lucky and bag first three] (German) . Kicker. 21 серпня 2010. Процитовано 6 січня 2012.
  17. ↑ Die Gazelle nimmt einen neuen Anlauf [The gazelle starts afresh] (German) . Spox. 11 березня 2011. Процитовано 22 вересня 2019.
  18. ↑ Marques, Sara (31 серпня 2012). Carlitos (ex-Benfica) regressa ao Estoril [Carlitos (formerly of Benfica) returns to Estoril] (Portuguese) . Mais Futebol. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  19. ↑ O fabuloso golo de Luís Leal [Luís Leal's wonder goal]. O Jogo (Portuguese) . 9 лютого 2013. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  20. ↑ SL-News: Carlitos zurück zu Sion [SL-News: Carlitos back to Sion] (German) . Schweizer Radio und Fernsehen. 27 червня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
  21. ↑ Kielmann, Walter (16 серпня 2014). Er ist in die Schweiz zurückgekehrt, um vorwärtszukommen [He has returned to Switzerland, to move forward]. Aargauer Zeitung (German) . Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  22. ↑ Carlitos vai jogar mais dois anos no Sion [Carlitos will play two more years in Sion]. O Jogo (Portuguese) . 4 лютого 2016. Процитовано 2 жовтня 2023.
  23. ↑ Futebol: Europeu sub-21 – Portugal bate Suécia (3–2) e está nos Jogos Olímpicos [Football: Under-21 Euro – Portugal beat Sweden (3–2) and reach Olympic Games] (Portuguese) . Angola Press News Agency. 9 червня 2004. Процитовано 22 вересня 2019.
  24. ↑ CARLITOS. FPF (pt-PT) . Процитовано 8 листопада 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карлуш_Алберту_Алвеш_Гарсія&oldid=43391798