Картаполов Андрій Валерійович
| Картаполов Андрій Валерійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
9 листопада 1963 (60 років) Веймар, Ерфурт, НДР |
| Країна |
 Росія |
| Діяльність | офіцер, депутат Державної Думи РФ |
| Alma mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Московське вище військове командне училище і Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Учасник | Інтервенція Росії в Сирію і анексія Криму |
| Членство | Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VIII скликання і Список Навального |
| Посада | депутат Державної Думи РФ[d] |
| Військове звання |
 Генерал-полковник |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 14257728 |
| Сайт | kartapolov.ru |
Андрій Валерійович Картаполов (рос. Андрей Валериевич Картаполов; 9 листопада 1963, Веймар, НДР) — російський воєначальник і політик, генерал-полковник ЗС РФ.
Біографія[ред. | ред. код]
Син полковника артилерії у відставці Валерія Леонтійовича Картаполова, випускника Михайлівської військової артилерійської академії. Закінчив Московське вище загальновійськове командне училище імені Верховної Ради РРФСР (1985), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1993), Військову академію Генерального штабу Збройних сил РФ (2007). Пройшов шлях від командира взводу до командира мотострілецької дивізії в ГРВН, Західній групі військ, Далекосхідному військовому окрузі. У 2007/08 роках — заступник командувача армії в Сибірському військовому окрузі. У 2008/09 роках — начальник штабу 22-ї гвардійської армії в Московському військовому окрузі. В2009/10 роках — начальник Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації. З травня 2010 по січень 2012 року — командувач 58-ю армією Північно-Кавказького, потім Південного військового округів. У 2012/13 роках — заступник командувача військ Південного військового округу. З лютого 2013 року по червень 2014 року — начальник штабу Західного військового округу. З червня 2014 року по 9 листопада 2015 року — начальник Головного оперативного управління і заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації. 10 листопада 2015 року призначений командувачем військ Західного військового округу.
З 19 грудня 2016 по березень 2017 року — командувач російського угрупування в Сирії. Під час командування Картаполова після операції за участю російської авіації та Сил спеціальних операцій 2 березня 2017 року Пальміра була вдруге повернута під контроль сирійського уряду.
30 липня 2018 року указом Президента Російської Федерації призначений заступником Міністра оборони Російської Федерації і начальником Головного військово-політичного управління (ГВПУ). Таким чином генерал-полковник Картаполов став дев'ятим заступником Міністра оборони Російської Федерації й очолив відтворене того ж дня ГВПУ. Крім Головного військово-політичного управління, у підпорядкуванні генерал-полковника Картаполова знаходились Департамент культури Міністерства оборони Російської Федерації, Управління Міністерства оборони Російської Федерації щодо роботи зі зверненнями громадян та Військово-геральдична служба Збройних Сил Російської Федерації.
Указом Президента Російської Федерації від 18 листопада 2019 р. № 561 включений в склад Геральдичної ради при Президентові Російської Федерації. Також є членом Колегії Міністерства оборони Російської Федерації і редакційної колегії журналу «Військова думка».
Наприкінці квітня 2021 року подав документи для участі у праймеріз партії «Єдина Росія», в яких переміг. Брав участь у виборах до Державної думи за партійним списком у Москві (шостий номер у списку) та за їх підсумками був обраний депутатом Державної думи VIII скликання. 5 жовтня 2021 року указом Президента Російської Федерації звільнений з посади начальника Головного військово-політичного управління та звільнений з військової служби у зв'язку з переходом на роботу до Державної думи. 12 жовтня 2021 обраний головою комітету Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації VIII скликання з оборони.
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина — Картаполова Ірина Альбертівна[1]
Донька — Гур'янова Варвара Андріївна[2] одружена на Миколі Вікторовичі Гур'янові[3], живуть у Германії, володіють бізнесом.
Скандали[ред. | ред. код]
16 лютого 2015 року включений Євросоюзом до списку санкцій осіб, у яких в ЄС заморожуються активи й щодо яких запроваджено візові обмеження.[4]
Міжнародні експерти довели, що Картаполов сфальсифікував дані щодо збиття літака Boeing 777, щоб перекласти провину за інцидент на українських військових льотчиків.[5]
23 грудня 2019 року Картаполов організував викрадення співробітника Фонду боротьби з корупцією Руслана Шаведдінова і його переправу у військову частину на архіпелазі Нова Земля. Шаведдінов протягом року служив в армії на Новій Землі під особистим контролем Картаполова. В серпні 2021 року Шаведдінов опублікував розслідування, в якому довів причетність Картаполова і його дочки до корупційних схем.[6]
Санкції[ред. | ред. код]
Андрій Картаполов, голосував за постанову № 58243-8 «Про звернення Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації до Президента Російської Федерації В. В. Путіна про необхідність визнання Донецької Народної Республіки та Луганської Народної Республіки», підтримував та впроваджував дії та політику, які підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Брав активну участь у формуванні та здійсненні військової кампанії російських військ в Україні. Андрій Картаполов є підсанкційною особою багатьох країн світу.[7]
23 лютого 2022 року доданий до санкційного списку Європейського Союзу.[8]
24 березня 2022 року доданий до санкційного списку США.[9]
7 вересня 2022 року до Андрія Валерійовича Картаполова введені санкційні обмеження на території України.[10]
Звання[ред. | ред. код]
- Генерал-лейтенант (13 грудня 2012)
- Генерал-полковник (11 червня 2015)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги перед Вітчизною»
- 4-го ступеня з мечами
- 3-го ступеня
- Орден Олександра Невського
- Орден Мужності
- Орден «За військові заслуги»
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «За військову доблесть» 2-го і 1-го ступеня
- Медаль «За старанність під час виконання завдань інженерного забезпечення»
- Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (20 років)
- Медаль «За повернення Криму»
- Медаль «За бойову співдружність» (МВС РФ)
- Медаль «За участь у контртерористичній операції» (ФСБ РФ)
- Медаль «За відзнаку в навчаннях»
- Пам'ятний знак «150 років Західному військовому округу»
- Почесний знак «За заслуги перед Санкт-Петербургом»
- Почесний знак «За заслуги перед Кронштадтом»
- Орден святого благовірного великого князя Димитрія Донського 1-го ступеня (13 червня 2021) — «за увагу до допомоги у будівництві Головного храму Збройних сил Російської Федерації.»
- Орден Святителя Миколая Чудотворця
- Орден «За заслуги перед Карачаєво-Черкеською Республікою»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ КАРТАПОЛОВА Ірина Альбертівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 6 березня 2023.
- ↑ ГУР'ЯНОВА Варвара Андріївна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 6 березня 2023.
- ↑ www.opensanctions.org https://www.opensanctions.org/entities/rupep-person-6878/. Процитовано 13 квітня 2023.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Новые санкции ЕС: против кого их ввели. Однако. Процитовано 19 вересня 2022.
- ↑ Министерство обороны России доказало подделку собственных заявлений по MH17 двухгодичной давности. Беллингкэт (ru-RU) . 26 вересня 2016. Процитовано 19 вересня 2022.
- ↑ Генерал-единоросс похищает людей. И идёт в Госдуму (укр.), процитовано 19 вересня 2022
- ↑ КАРТАПОЛОВ Андрій Валерійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 12 квітня 2023.
- ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 12 квітня 2023.
- ↑ Russia-related Designations; Publication of new Frequently Asked Question | Office of Foreign Assets Control. ofac.treasury.gov (англ.). Процитовано 12 квітня 2023.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №637/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 вересня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Процитовано 06.03.2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Генерал-полковник А. В. Картаполов на сайті Міноборони Росії
- Профіль на сайті Державної думи
- Особиста сторінка Картаполова Андрія Валерійовича
|
Примітки[ред. | ред. код]
- Народились 9 листопада
- Народились 1963
- Уродженці Веймара
- Випускники Військової академії Генштабу
- Випускники Московського вищого військового командного училища
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Генерал-полковники (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня з мечами
- Кавалери ордена Олександра Невського (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Мужності
- Кавалери ордена «За військові заслуги» (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «За військову доблесть» (Міноборони РФ) 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову доблесть» (Міноборони РФ) 2 ступеня
- Кавалери ордена РПЦ Дмитра Донського
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «За повернення Криму»
- Нагороджені медаллю «За участь у контртерористичній операції» (ФСБ)
- Нагороджені медаллю «За військову доблесть» (Італія)
- Учасники інтервенції Росії в Сирію
- Депутати Державної думи Російської Федерації
- Російські пропагандисти
- Фігуранти бази «Миротворець»
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну
- Відмічені в українофобії