Каскавела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каскавела
Каскавела
Каскавела
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Гадюкові
Рід: Справжній гримучник
Вид: Каскавела
Crotalus durissus
Linnaeus, 1758

Синоніми
Caudisona durissus
Посилання
Вікісховище: Crotalus durissus
Віківиди: Crotalus durissus
EOL: 1056414
ITIS: 563936
МСОП: 178477
NCBI: 8731

Каскавела (Crotalus durissus) — отруйна змія з роду Справжній гримучник родини Гадюкові. Має 8 підвидів. Інша назва «страшний гримучник».

Загальна довжина досягає 1,6 м. Голова коротка, затуплена. Тулуб стрункий. На червонувато—бурому тлі чітко виділяються світло—жовті зигзагоподібні лінії, що йдуть з боків і дотичні кутами на хребті. На боках шиї є поздовжні світлі лінії, на голові — красивий малюнок з широких темних та вузьких світлих смуг.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє сухі степи, рідколісся, савани, пустельні місцини. Активна у сутінках та вночі. Харчується гризунами.

Це яйцеживородна змія. Самка народжує 10—19 дитинчат завдовжки 30-35 см.

Отруйність

[ред. | ред. код]

Отрута володіє широким спектром дії: в ній є гемотоксини, нейротоксини. Отруєння супроводжується не тільки місцевими явищами, але й паралічем нервових вузлів, зокрема дихального центру. Смертність від укусів каскавел дуже висока, за деякими даними сягає 70 % (якщо не вжито заходів допомоги). Отруту використовують у медицині. Кожна змія дає при першому взятті 26-45 мг отрути (в сухій вазі), максимально — до 185 мг.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Розповсюджена у східній Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Сальвадорі, Нікарагуа, Коста-Риці, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Гвіані, Перу, Болівії, західній та південній Бразилії, Уругваї, Парагваї, північній Аргентині.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • Crotalus durissus cumanensis
  • Crotalus durissus durissus
  • Crotalus durissus marajoensis
  • Crotalus durissus pifanorum
  • Crotalus durissus ruruima
  • Crotalus durissus terrificus
  • Crotalus durissus trigonicus
  • Crotalus durissus unicolor
  • Crotalus durissus vegrandis

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Claessen, H. 2006. De Slangen van de Guyana's. Deel XI. Lacerta 64 (4): 136–146
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • McDiarmid,R.W.; Campbell,J.A. & Touré,T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.