Квартира № 50
| Квартира № 50 | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Жанр | ритм-енд-блюз, гард-рок, блюз-панк, поп-панк |
| Роки | 1986—1991 |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Місто | Київ |
| Мова | українська, російська |
| Склад |
Олег Верницький (вокал) Віктор Щекотун (гітара) Сергій Степаненко (гітара) Олександр Комісаренко (барабани) Олексій Дундуков (бас-гітара) Олександр Кацман (клавішні Артур Азаркевич (клавішні) Богдан Харченко (барабани) Олег Путятін (бас-гітара) |
Квартира № 50 — рок-гурт з міста Києва. Помітні представники вітчизняної рок-музики кінця 1980-х.
Назва колективу асоціативно пов'язана з номером квартири, яка фігурувала в романі Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита»[1].
Історія[ред. | ред. код]
Засновником колективу Квартира № 50 був актор Театру на Подолі Олег Верницький (вокал), який складав вірші, прозу і частину репертуару для гурту[1]. Крім нього, у складі гурту були: Віктор Щекотун (гітара), Сергій Степаненко (гітара), Олександр Комісаренко (барабани), Олексій Дундуков (бас-гітара), Олександр Кацман (клавішні)[2].
Першу репетицію провели у вересні 1986 в будинку культури ВО «Більшовик». Того ж року виступили на міському фестивалі «Дебют-86». У березні 1987 взяли участь у фестивалі «Рок-діалог», що пройшов у рамках республіканської художньої виставки «Молодість країни»[1].
Протягом квітня 1987 гурт дав 13 концертів. У червні 1987 виступили на фестивалі «Фонограф», який відбувся у Будинку культури Мінторгу УРСР. В серпні 1987 одними з перших серед вітчизняних гуртів записали в напівпрофесійній студії Київського педінституту іноземних мов дебютний альбом «Швидка допомога», що складався з семи пісень. Того ж року посіли перше місце на І Донецькому міському рок-фестивалі[1].
Колектив кілька разів міняв стилі своєї музики: спочатку ритм-енд-блюз, потім хард-рок і зрештою блюз-панк[1].
Впродовж 1988 року в колективі змінилося багато музикантів. 20 вересня на трасі Житомир-Київ загинув 26-річний Олексій Дундуков. У листопаді виступили на всесоюзному фестивалі «Міс Рок 88», де акомпанували Вікторії Верницькій[1].
У січні 1989 колектив узяв участь в московському фестивалі «Рок-авангарду», який пройшов непомітно. У квітні того ж року Комісаренко перейшов у Воплі Відоплясова, отож гурт набув такого складу: Віктор Щекотун (гітара), Олег Верницький (вокал), Віка Верницька (синтезатори, секвенсори). У червні на студії «О. П. Д.» (звукорежисер Юрій Щелковський) закінчили роботу над своїм другим альбомом[1] «Голосуйте за Мітель-Шнауцера»[3]. Тоді до них приєдналися: Артур Азаркевич (клавішні), Богдан Харченко (барабани) та Олег Путятін (бас-гітара)[2].
Виступили на фестивалі Червона Рута-89, де їх не сприйняли слухачі зі Львова, через відсутність патріотичної тематики в піснях та сценічний імідж. Але зате на них звернули увагу тележурналісти з Польщі[3].
Римська мерія запросила гурт на Всесвітній Карнавал у Венеції, що мав відбутися у березні 1990 року, але музиканти не встигли оформити документи. Зрештою, після кількох запрошень, потрапили до Італії. По дорозі через Югославію їх помітив менеджер югославської фірми «Арт едженсі» і підписав з ними контракт[3].
У Югославії гурт розпався на два окремих колективи: тріо бардак (Олександр Комісаренко — ударні, Артур Азаркевич — клавішні, Віталій Космач — бас) і Флет Фіорті (Олег Верницький, Віка Верницька, Віктор Щекотун та новий гітарист Сергій Никонов). Обидва колективи здобули популярність у Словенії, де навіть виступали у різдвяній програмі на телебаченні[3]. Записали фолк-панкову телепрограму «Зачорнобильські козаки». Отже, музикантів визнали за кордоном, а на батьківщині вони так і залишилися нікому не потрібні. Однак через війну в Югославії змушені були наприкінці 1991 року повернутися додому[2].
2004 року лейбл Атлантик випустив збірку найкращих пісень гурту в рамках серії "Рок Легенди України[4].
Подальша доля музикантів[ред. | ред. код]
Наприкінці 1996 року Олег Верницький в Нью-Йорку випустив сольний компакт-диск «Алик Vеrный. Made іn Бraйтon»[2].
У середині 2000-х років лідери Квартири № 50 утворили новий проект Квартира[5][6].
Дискографія[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и "Музична студія Фонограф «Дайджест 1989»
- ↑ а б в г Квартира № 50 на сайті cheremshyna.org. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 17 Жовтня 2015.
- ↑ а б в г д Квартира 50 в рок-антології «Легенди химерного краю». Архів оригіналу за 6 Лютого 2016. Процитовано 17 Жовтня 2015.
- ↑ а б Квартира 50. Рок Легенди України на http://umka.com/. Архів оригіналу за 5 Березня 2016. Процитовано 17 Жовтня 2015.
- ↑ українські групи на djkennymac.com. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
- ↑ сторінка гурту «Квартира» з archive.org. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 12 травня 2008.
Джерела[ред. | ред. код]
- Музична студія Фонограф «Дайджест 1989».
Посилання[ред. | ред. код]
- Квартира 50 в рок-антології «Легенди химерного краю» [Архівовано 6 Лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Квартира № 50 на сайті cheremshyna.org [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]