Квочур Анатолій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квочур Анатолій Миколайович
рос. Анатолий Николаевич Квочур[1]
Народження16 квітня 1952(1952-04-16)[1]
Мазурівка, Чернівецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР[1]
Смерть15 квітня 2024(2024-04-15)[2] (71 рік)
Жуковський, Московська область, Росія
ПохованняФедеральне військове меморіальне кладовищеd
Країна СРСР
 Росія
ОсвітаМосковський авіаційний інститут (1981)[1], Єйський вищий військовий авіаційний інститутd (1973)[1], Російська академія народного господарства і державної служби при Президентові Російської Федерації (1999) і Школа льотчиків-випробовувачів імені О.В. Федотоваd (1978)
Званняполковник і лейтенант-полковник[1]
Автограф
Нагороди
CMNS: Квочур Анатолій Миколайович у Вікісховищі

Квочур Анатолій Миколайович (16 квітня 1952(19520416) — 15 квітня 2024) — радянський і російський льотчик; Заслужений льотчик-випробувач СРСР. Герой Росії (1992).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 16 квітня 1952 року в селі Мазурівка Чернівецького району Вінницької області Української РСР.

Після закінчення школи в 1969 році поступив в Єйське вище авіаційне училище льотчиків. Після закінчення училища в 1973 році почав службу пілотом в авіаційних частинах ВВС Групи радянських військ у Німеччині. За два роки він став командиром ланки винищувачів-бомбардувальників.

У 1975 році командування написало рекомендаційний листи для вступу в Школу льотчиків-випробувачів, яку він закінчив у 1978 році. У 1977 році Анатолій Квочур звільнений з лав Збройних Сил СРСР. У 1981 році Анатолій Квочур закінчив Московський авіаційний інститут. З 1978 року по 1981 Анатолій Квочур працював льотчиком-випробувачем на авіаційному заводі в Комсомольську-на-Амурі, де проводив випробування серійних Су-17 і його модифікацій.

У 1981 році Анатолій Квочур був переведений в ОКБ імені А. І. Мікояна. В ОКБ він брав участь у випробуваннях літаків МіГ-29 і МіГ-31, випробуваннях ракет класів «повітря-повітря», «повітря-поверхня», випробуваннях палубного винищувача МіГ-29К, у тому числі з випробуваннями систем авіаносця «Адмірал Кузнєцов», а також у випробуваннях новітніх зразків літаків МіГ.

У 1988 році на авіаційному салоні в Фарнборо Анатолій Квочур вперше показав фігуру вищого пілотажу «дзвін».

8 червня 1989 на міжнародному авіасалоні в Ле-Бурже (Франція) під час демонстрації вищого пілотажу розбився новітній радянський винищувач МіГ-29. Льотчик-випробувач Анатолій Квочур встиг катапультуватися.

У 1991 році Анатолій Квочур перейшов на роботу в Льотно-дослідний інститут як льотчик-випробувач та начальник лабораторії ергономіки. У 1996 році він став заступником начальника інституту з оборонної тематики.

У 1999 році закінчив Академію державної служби при Президенті Російської Федерації.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Герой Російської Федерації (17 листопада 1992) — за мужність і героїзм, проявлені при випробуванні, доведенню та освоєнні нових зразків авіаційної техніки
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (15 січня 1998)
  • Орден Трудового Червоного Прапора (1988)
  • Звання «Заслужений льотчик-випробувач СРСР» (1990)

Родинні зв'язки

[ред. | ред. код]
  • Батько — Квочур Микола Петрович (1918 р.нар.), агроном, працював на колгоспних полях, останні кілька років на — скотарській фермі.
  • Мати — Квочур (Грабченкова) Федора Марківна (1926 р.нар.), агроном, працювала начальником сільського вузла зв'язку.
  • Дружина — Квочур (Григоренко) Валентина Михайлівна (1953—1995), за професією і покликанням педагог, трагічно загинула в автомобільній катастрофі.
  • Дочка — Квочур Ірина Анатоліївна (1978 р. нар.), закінчила Інститут іноземних мов імені М. Тореза.
  • Син — Квочур Олександр Анатолійович (1986 р.нар.), дворазовий рекордсмен світу, член збірної РФ з парашутного спорту, переможець Кубка світу, багаторазовий чемпіон Росії.
  • Онуки: Іван та Станіслава.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Авиация России : биографическая энциклопедия : 1909-2009 : А--Я / под ред. А. Н. Зелин — Москва: 2009. — С. 242. — 880 с. — ISBN 978-5-903989-03-4
  2. ↑ Испытатель сверхзвуковых самолетов Анатолий Квочур умер за день до 72-летия — Российская газета.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Симонов А. А. Заслуженные испытатели СССР. — Москва: Авиамир, 2009. — С. 99. — 384 с. — ISBN 978-5-904399-05-4. (рос.)
  • Васин В. П., Симонов А. А. Испытатели ЛИИ. — Жуковский: Авиационный Печатный Двор, 2001. — С. 131. — 192 с. — ISBN 5-93705-008-8.(рос.)
  • Балаков И. Б., Симонов А. А. Испытатели МиГов. — Жуковский: Авиационный Печатный Двор, 1999. — С. 72. — 96 с. — ISBN 5-93705-001-0.(рос.)
  • КВОЧУР Анатолий Николаевич(рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Квочур_Анатолій_Миколайович&oldid=42333112