МіГ-31
МіГ-31 | |
---|---|
МіГ-31 | |
Призначення: | Винищувач-перехоплювач |
Перший політ: | 16 вересня 1975 |
Прийнятий на озброєння: | 6 травня 1981 |
Розробник: | МіГ і Авіабудівельний завод «Сокол»d |
Всього збудовано: | 519[1] |
Модифікації: | Е-155МП, МіГ-31, МіГ-31Б, МіГ-31БМ, МіГ-31Д, МіГ-31М, МіГ-31Ф(Е), МіГ-31Е МіГ-31К |
Конструктор: | Лозино-Лозинський Гліб Євгенович і МіГ |
Екіпаж: | 2 особи |
Максимальна швидкість (МШ): | 3000 км/год |
МШ біля землі: | 1500 км/год |
Бойовий радіус: | 1450 км |
Дальність польоту з ППБ: | 5400 км |
Практична стеля: | 22 500 м |
Довжина: | 22,62 м |
Висота: | 6,45 м |
Розмах крила: | 13,45 м |
Площа крила: | 61,62 м² |
Порожній: | 21 820 кг |
Споряджений: | 39 150 кг |
Максимальна злітна: | 46 200 кг |
Двигуни: | 2 × ТРДДФ Д-30Ф6 |
Тяга (потужність): | 9 500 кг/с |
Тяга форсажна: | 15 500 кг/с |
Гарматне озброєння: | 23-мм гармата ГШ-6-23М |
Боєзапас: | 800 |
Маса підвісних елементів: | 5 000 кг |
Підвісне озброєння: | ракети
|
МіГ-31 у Вікісховищі |
МіГ-31 (за кодифікацією НАТО: Foxhound — «фоксгаунд; лисячий гончак», рос. «МиГ-31») — радянський двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії. Є модернізованим варіантом радянського одномісного винищувача 1970-х років МіГ-25.
Розробка і прийняття на озброєння у США стратегічних крилатих ракет поставило на порядок денний питання про створення в СРСР наступника літака Ту-128 — баражуючого перехоплювача, здатного боротися з новою загрозою[2]. Концепція, відповідно до якої велося проєктування перехоплювача, багато в чому була безпрецедентною для радянської авіації. Наголос робився на автономне виконання бойового завдання, в той час, як всі попередні перехоплювачі ВПС Радянського Союзу працювали в найтіснішій взаємодії з наземними пунктами наведення, аж до виконання перехоплення в повністю автоматичному режимі за командами з КП.
Постановою Ради міністрів СРСР від 6 травня 1981 року винищувач-перехоплювач МіГ-31 з РЛС РП-31 та ракетами Р-33 був прийнятий на озброєння[3]. Серійне виробництво розпочато у 1979 році.
Дослідження в рамках програми розробки важкого баражуючого перехоплювача, здатного виявляти та уражати цілі на фоні земної поверхні в діапазоні висот від 100 м до 30 км почалися в ОКБ Мікояна в середині 60-х років.
Перехоплювач отримав в ОКБ позначення Е-155МП. Роботи велися в декількох напрямках, але в основі всіх проєктів брався фюзеляж і повітрозабірники МіГ-25, екіпаж налічував двох людей — льотчика і штурмана-оператора[4].
Один з проєктів поєднував у собі фюзеляж зі збільшеними в розмірах хвостовим оперенням і крилами змінної стріловидності від МіГ-23. Проєкт під шифром виріб «518-55» являв собою МіГ-25 у двомісному варіанті з розташуванням членів екіпажу тандемом і новим трапецієподібним крилом, що мають розвинені напливи в кореневій частині.
З метою поліпшення прохідності по слабко підготовлених аеродромах (аеродромах II класу) в обох проєктах передбачалося застосування нового шасі — з чотириколісними основними опорами на гібриді МіГ-23/25 і двоколісними — на «518-55». Найбільш екзотичним був проєкт Е-158 — 30-тонна безхвістка меншого розміру, ніж МіГ-25, з дельтоподібним крилом за типом «Діалогу».
Перехоплювач МіГ-25МП, який одержав світову популярність під позначенням МіГ-31, через зовнішню подібність може видатися розвитком МіГ-25, проте це абсолютно нова машина. Нова з погляду філософії бойового застосування, аеродинаміки, двигунів, складу бортового обладнання. Цей перехоплювач не отримав повною мірою належної популярності, залишаючись у тіні МіГ-29 і, особливо Су-27, проте він, як мінімум, є не менш важливим.
Перспективний літак створювався, перш за все, для прикриття території СРСР від удару крилатими ракетами з боку Арктики, де не існувало суцільного радіолокаційного поля.
Під час повномасштабного російського вторгнення з 2022 року Росія часто використовує МіГ-31К (пускова платформа аеробалістичних ракет «Кинджал») як інструмент терору задля залякування населення України та провокування продовжних тривог, які тимчасово паралізовували частину території України через ризик ракетного удару[5].
Літак виконаний за нормальною аеродинамічною схемою і являє собою високоплан з тонким крилом малого подовження, суцільноповоротним стабілізатором, двокілевим вертикальним оперенням і шасі, що прибираються в польоті. Планер літака суцільнометалевої конструкції, 50 % маси якої складають високоміцні сталі, а 16 % — титанові сплави. Екіпаж літака складається з пілота та штурмана-оператора.
Крило — помірної стрілоподібності, трапецієподібної форми в плані з невеликим кореневим напливом. Кут стрілоподібності по передній кромці крила — 41°, напливу — 70,5°. Подовження крила — 2,94; звуження — 3,1. Кут його поперечного «V» дорівнює -5°, кут установки — 0°. Крило набрано з тонких швидкісних аеродинамічних профілів з гострим носком. У кореневій зоні застосований профіль ЦАГІ П44М з відносною товщиною 3,7 %; в середніх і кінцевих перетинах — профілі ЦАГІ П101М, змінної товщини від 4,1 % до 4,48 %, відповідно. Консолі крила — трьохлонжеронні, кесонного типу, виготовлені зі сталей ВНС-2 і ВНС-5, титанових сплавів 0Т4-1 і ВТ-20. У кожній з них є два паливних баки-відсіки. Консоль оснащена чотирьохсекційним відхильним носком, двосекційним щілинним закрилком і двосекційним елероном. Конструкція закрилка та елерона — тришарова зі стільниковим заповнювачем. Кути відхилення носка — 13°, закрилку — 30°, елерона +/-20°. У режимі «зависання» закрилки та елерони відхиляються на 5°. Сумарна площа закрилків літака — 5,8 м². На верхній поверхні крила на 50 % його розмаху встановлені аеродинамічні гребені, а на нижній поверхні є вузли кріплення чотирьох пілонів.
Хвостове оперення клепаної конструкції, виготовлено, в основному, з алюмінієвих сплавів. Горизонтальне оперення суцільноповоротне. Кут його стрілоподібності по передній кромці — 50,4°; кут поперечного «V» — 1,4°. Сумарна площа консолей стабілізатора — 9,82 м². Носки стабілізатора виконані з титанового сплаву. Вертикальне оперення двокілеве загальною площею 15,6 м². Кілі встановлені під кутом +8° до площини симетрії літака та оснащені кермами напрямку. Кут стрілоподібності кіля по передній кромці — 54°. Конструкція кілей трьохлонжеронна, кесонного типу. Кесони є паливними баками-відсіками. На нижній поверхні фюзеляжу встановлено два підфюзеляжних гребеня. Кут їх розвалу має 24°. Передні секції цих гребенів, кінцівки обох кілей і носок лівого кіля виконані з радіопрозорого матеріалу. В них вмонтовані антени радіообладнання.
Основні опори шасі мають незвичну схему: переднє колесо на кожному візку зсунуте всередину від поздовжньої осі основної опори, а заднє — назовні. Така конфігурація покращує прохідність на ґрунтових і льодових аеродромах, оскільки кожне колесо має свою лінію шляху, а не торує колію. Об'єми під каналами повітрозабірників дозволяють розмістити основні опори шасі в прибраному положенні, причому передні щитки ніш шасі можуть використовуватися в ролі повітряних гальм. Двоколісна передня опора забирається, на відміну від носової опори МіГ-25, назад.
Змінилося співвідношення конструкційних матеріалів в планері літака, вироби зі сталі на Е-155МП становили 50 % маси конструкції, з титану — 16 %, з алюмінієвих сплавів — 33 %, водночас композити, як і раніше, використовуються вкрай обмежено.
Двигуни Д-30Ф6 (1979 р.) були розроблені на основі цивільного Д-30 від Ту-134 (1967 р.), з форсажною камерою та соплом, двигун модульний; коефіцієнт двоконтурності 0,57.
У двигуні застосовані сплави титану, нікелю та сталі. Суха маса двигуна – 2416 кг.
Повітрозабірники двигунів — бокові, збільшеного, в порівнянні з МіГ-25, перерізом; кількість повітря, що надходить до двигунів, регулюється нижніми стулками і верхнім горизонтальним клином автоматично в залежності від висоти і швидкості польоту.
Літак є двомісним, при цьому радари контролює штурман-оператор на задньому сидінні. Хоча елементи керування в кабінах дублюються, зазвичай літаком керують лише з переднього сидіння. Пілот керує літаком за допомогою центрального штурвалу та ліворуч розташованих ручок газу. У задній кабіні є лише два маленькі оглядові вікна з боків купола. Присутність штурмана-оператора у задній кабіні підвищує ефективність літака, оскільки оператор повністю зосереджений на роботі з радаром та використанні зброї, що знижує навантаження на пілота і підвищує ефективність. Обидві кабіни оснащені катапультними сидіннями типу «нуль — нуль», які дозволяють екіпажу катапультуватися на будь-якій висоті та швидкості[6].
Цей розділ не містить посилань на джерела. (лютий 2017) |
- МиГ-31Б — Серійна модифікація МіГ-31, оснащена системою дозаправлення у повітрі; надійшов на озброєння в 1990 році.
- МиГ-31БС — МіГ-31, модернізований до рівня МіГ-31Б, без штанги дозаправлення в повітрі.
- МиГ-31БСМ — Модернізація МіГ-31БС 2014 року без штанги дозаправлення у повітрі.
- МиГ-31БМ — Модернізація 1998 року, сучасна версія МіГ-31 для ВПС Росії. Модернізовані літаки отримали нову систему керування озброєнням і БРЛС, що дозволяє виявляти цілі на дальності до 320 кілометрів і одночасно супроводжувати до десяти повітряних цілей.
- МиГ-31Д — Експериментальна модифікація, здатна нести протисупутникову ракету 79М6 «Контакт». Серійно не вироблявся.
- МиГ-31ДЗ — Серійний винищувач-перехоплювач, обладнаний системою дозаправлення у повітрі. Устаткування РЕО (РЛС) не підлягає модернізації до виробу БМ. Після модернізації індекс ДЗ не змінюється, обладнання залишається незмінним.
- МиГ-31И — Літак призначений для повітряного старту невеликих космічних апаратів масою 120–160 кг на орбіти 600–300 км.
- МиГ-31ЛЛ — Літаюча лабораторія у Жуковському.
- МиГ-31М — Модернізація 1993 року з посиленими озброєнням, РЛС, БРЕО; мав характерну «округлу назовні» форму кореневих напливів. Серійно не вироблявся.
- МиГ-31Ф — Багатоцільовий фронтовий винищувач, призначений також для атак наземних цілей (проєкт принципово нового літака).
- МиГ-31ФЭ — Експортний варіант літака МіГ-31БМ. Серійно не вироблявся.
- МиГ-31Э — Експортний варіант зі спрощеним БРЕО. Серійно не вироблявся.
- Миг-31К — модифікація з можливістю підвісу аеробалістичної ракети «Кинджал»
- МиГ-31И — пускова платформа ракет «Кинджал», головна відмінність від МиГ-31К полягає у наявності цифрової системи управління, що у автоматичному режимі без участі пілота виводить літак на потрібну траєкторію та у точно розрахований момент запускає ракету[7].
Наведені характеристики відповідають модифікації МіГ-31.
Джерела даних: Great Book of Modern Warplanes[8], Mikoyan[9], Combat Aircraft since 1945[10], airforce-technology.com[11], deagel.com[12]
- Екіпаж: 2 (пілот та штурман-оператор)
- Довжина: 22,62 м
- Розмах крила: 13,45 м²
- Висота: 6,45 м
- Площа крила: 61,62 м²
- База шасі: 7,11 м
- Колія шасі: 3,64 м
- Маса порожнього: 21 820 кг
- Нормальна злітна маса: 39 150 кг
- Максимальна злітна маса: 46 200 кг
- Маса палива у внутрішніх баках: 16 100 кг
- Об'єм паливних баків: 21 890 л
- Силова установка: 2 × ТРДДФ Д-30Ф6
- Безфорсажна тяга: 2 × 9 500 кгс, 93 кН
- Форсажна тяга: 2 × 15 500 кгс, 152 кН
- Максимальна швидкість:
- на великій висоті (більше 12 000 м): 3000 км/год
- на малій висоті (200 м): 1500 км/год
- крейсерська швидкість: 2500 км/год
- Бойовий радіус:
- на висоті 10000 м, при M=0,8: 1450 км
- на высоті 18000 м, при М=2,35: 720 км
- Перегінний радіус: 5400 км (з 2 × ППБ та однією дозоправкою в повітрі)
- Практична стеля: 22 500 м
- Динамічна стеля: до 30 000 м
- Швидкопідйомність: 288 м/с
- Навантаження на крило: 665 кг/м²
- Тягооснащеність: 0,85
- Максимальне експлуатаційне перевантаження: +5 g
- Стрілецько-гарматне: 1×23 мм шестиствольна роторна гармата ГШ-6-23М, 800 сн.
- Точки підвісу: 8
- Бойове навантаження: 5 000 кг
- Керовані ракети:
- РЛС: БРЛС-8Б «Заслон»
Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році повідомлялося, що літаки МіГ-31 збили кілька українських літаків, здебільшого використовуючи ракети класу «повітря — повітря» великої дальності Р-37. Завдяки підтримці високої швидкості та висоти, МіГ-31 діяли практично безперешкодно, оскільки українські винищувачі не мали достатньої дальності, швидкості або висоти, щоб вступити в бій з МіГ-31[13][14].
У середині березня 2022 року російські військові застосували ракету «Кинджал», ймовірно, з МіГ-31К, по складу боєприпасів на заході України, що стало першим бойовим застосуванням даного комплексу[15].
Рано вранці 4 травня 2023 року ракету Х-47М2 «Кинджал» було перехоплено системою ППО MIM-104 Patriot, як повідомив командувач Повітряних сил України, генерал Микола Олещук. Ракета була випущена з МіГ-31К у повітряному просторі Росії. Україна підтвердила перехоплення, заявивши, що використала систему Patriot для захисту Київської області[16][17].
15 травня 2024 року російські окупаційні посадовці в Криму заявили, що ракетна атака спричинила вибухи та пожежі поблизу авіабази Бельбек. Деякі ракети (ймовірно, ATACMS) влучили в об'єкти, скинувши касетні боєприпаси на авіабазу, і згідно з фотодоказами та супутниковими знімками, було знищено щонайменше дві російські системи ППО, ймовірно, знищено два МіГ-31, знищено паливний склад і пошкоджено один Су-27[18][19].
- Росія — 142 МіГ-31 (109 МіГ-31БМ, близько 23 МіГ-31К та 9 МіГ-31Б/БС)
- Казахстан
- Повітряні сили Казахстану — 31 МіГ-31Б/БМ, станом на 2024 рік (всі літаки на зберіганні, виставлені на продаж)[22]
Ескадрилья МіГ-31БМ була розміщена на авіабазі Рогачово на Новій Землі. У березні 2021 року вперше літаки МіГ-31БМ морської авіації Тихоокеанського флоту здійснили обліт над Північним полюсом. Під час перельоту було здійснено дозаправлення в повітрі[23]. Під час повномасштабного вторгнення МіГ-31К застосовувався для ударів по Україні ракетами повітряного базування «Кинджал». Ймовірно, з цього літака було запущено ракету, якою вдарили 20 березня 2022 року по київському торговельному центру. 19 жовтня 2022 року стало відомо, що російська армію перекинула до Білорусі три МіГ-31К. 20 жовтня вони були виявлені в білоруському повітряному просторі, але пуски «Кинджалів» не здійснили.
дата | приналежність | місце | жертви | подробиці | |
---|---|---|---|---|---|
1 | 20.09.1979 | ВПС СРСР | Астраханська область | — | літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24] |
2 | 22.10.1979 | ВПС СРСР | Горьківська область | — | літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24] |
3 | 04.04.1984 | ВПС СРСР | Московська область | 2 загиблих | літак знищено внаслідок технічної несправності[24] |
4 | 20.12.1988 | ВПС СРСР | Семипалатинська область | 2 загиблих | літак знищено внаслідок технічної несправності[24] |
5 | 11.01.1989 | ВПС СРСР | Ленінградська область | 2 загиблих | літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти загинули у госпіталі[24] |
6 | II 1990 | ВПС СРСР | Семипалатинська область | — | зіткнення двох МіГ-31, подробиці не встановлено[25] |
7 | ВПС СРСР | Семипалатинська область | — | ||
8 | 08.02.1990 | ВПС СРСР | Архангельська область | — | літак пошкоджено внаслідок технічної несправності, списаний[24] |
9 | 17.04.1990 | ВПС СРСР | Сахалінська область | — | літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24] |
10 | VIII 1990 | ВПС СРСР | Карагандинська область | 1 загиблий | літак помилково збитий ракетою, один пілот катапультувався[25] |
11 | 26.09.1990 | ВПС СРСР | Мурманська область | 2 загиблих | помилка екіпажу[26] |
12 | 13.03.1991 | ВПС СРСР | Красноярський край | 2 загиблих | літак вибухнув у повітрі[24] |
13 | 09.08.1991 | ВПС СРСР | Астраханська область | — | літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24] |
14 | 30.09.1991 | ВПС СРСР | Нижньогородська область | 1 загиблий | помилка екіпажу[24] |
15 | 18.10.1991 | ВПС СРСР | Тверська область | — | літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24] |
16 | 31.10.1991 | ВПС СРСР | Нижньогородська область | — | помилка екіпажу[24] |
17 | 10.01.1992 | ВПС СРСР | Камчатський край | 1 загиблий | помилка екіпажу[27] |
18 | 26.10.1992 | ВПС Росії | Калінінградська область | — | технічна несправність[28] |
19 | 10.03.1993 | ВПС Росії | Камчатський край | — | технічна несправність[29] |
20 | 01.06.1993 | ВПС Росії | не встановлено | — | технічна насправність[30] |
21 | 31.05.1995 | ВПС Росії | Сахалінська область | — | технічна несправність[31] |
22 | 06.09.1995 | ВПС Росії | Біле море | — | технічна несправність[32] |
23 | 12.07.1996 | ВПС Росії | Хабаровський край | 1 загиблий | помилка екіпажу[33] |
24 | 16.07.1996 | ВПС Росії | Тверська область | 3 загиблих | помилка екіпажу[33] |
25 | 15.08.1996 | ВПС Росії | Хабаровський край | 1 загиблий | помилка екіпажу[34] |
26 | 15.01.1997 | ВПС Росії | Архангелька область | 2 загиблих | МіГ-31Б знищено внаслідок технічної несправності[35] |
27 | 26.09.1997 | ВПС Росії | Тверська область | — | МіГ-31 знищено внаслідок технічної несправності[36] |
28 | 06.04.2000 | ВПС Росії | Архангельська область | 1 загиблий | помилка екіпажу[37] |
29 | 28.02.2001 | ВПС Росії | Мурманська область | — | технічна несправність[38] |
30 | 14.10.2003 | ВПС Росії | Тверська область | — | технічна несправність[39] |
31 | 01.06.2005 | ВПС Росії | Тверська область | — | технічна несправність[40] |
32 | 17.02.2007 | ВПС Казахстану | Карагандинська область | 2 загиблих | літак знищено внаслідок технічної несправності під час навчального польоту[25] |
33 | 19.11.2010 | ВПС Росії | Пермський край | — | МіГ-31 (б/н «18 синій») 6977-ї авіабази, пілоти катапультувалися[41] |
34 | 06.09.2011 | ВПС Росії | Пермський край | 2 загиблих | МіГ-31 (б/н «11 синій») 2-ї авіагрупи 6980-ї авіабази[41] |
35 | 23.04.2013 | ВПС Казахстану | Карагандинська область | 1 загиблий | літак знищено внаслідок технічної несправності, один пілот катапультувався[25] |
36 | 14.12.2013 | ВПС Росії | Приморський край | — | МіГ-31ДЗ впав у через технічну несправність, пілоти катапультувалися[41] |
37 | 04.09.2014 | ВПС Росії | Краснодарський край | — | знищено МіГ-31БМ 6979-ї авіабази, пілоти катапультувалися[41] |
38 | 30.10.2015 | ПКС Росії | Камчатський край | — | літак знищено, пілоти катапультувалися[41] |
39 | 25.01.2016 | ПКС Росії | Красноярський край | — | МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися[41] |
40 | 26.04.2017 | ПКС Росії | Бурятія | — | літак знищено, пілоти катапультувалися[42] |
41 | 18.05.2018 | ПКС Росії | Пермський край | — | літак загорівся при зльоті[43] |
42 | 19.09.2018 | ПКС Росії | Нижньогородська область | — | МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися[44] |
43 | 16.04.2020 | ВПС Казахстану | Карагандинська область | — | під час виконання планового польоту упав МіГ-31, без жертв[45] |
44 | 26.05.2020 | ПКС Росії | Тверська область | — | літак згорів на авіабазі Хотилово, без жертв[46] |
45 | 29.01.2022 | ПКС Росії | Новгородська область | — | літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та розвалився[47] |
46 | 08.04.2022 | ПКС Росії | Ленінградська область | — | літак знищено, пілоти катапультувалися[48] |
47 | 01.10.2022 | ПКС Росії | Севастополь | 1 загиблий | літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та вибухнув, штурман вижив[49] |
48 | 02.12.2022 | ПКС Росії | Приморський край | — | літак знищено під час тренувального польоту, пілоти катапультувалися[50] |
49 | 26.04.2023 | ПКС Росії | Мурманська область | — | літак знищено, пілоти катапультувалися[51] |
50 | 04.07.2023 | ПКС Росії | Камчатський край | 2 загиблих | літак знищено під час тренувального польоту[52] |
51 | 15.05.2024 | ПКС Росії | Севастополь | — | в ході ракетної атаки на аеродром «Бельбек» було знищено два літаки МіГ-31[53] |
52 | ПКС Росії | — | |||
13/16.08.2024 заява про знищення літака МіГ-31К/И та пошкодження ще шести на аеродромі «Саваслейка»[54] |
- Техносерия. М. Никольский. МиГ-31 — Страж российского неба
- Крылья России. История и самолеты ОКБ «МиГ»
- Мир авиации. Александр Ларионов. Чемодан из гастронома
- Крылья Родины. Василий Панков. Флагман ПВО
- Крылья Родины. Владимир Ильин. «Английская гончая» с красными звездами
- Владимир Ильин. Самые скоростные истребители МиГ-25 и МиГ-31
- Spick, Mike. MiG-31 'Foxhound' // The Great Book of Modern Warplanes. — St. Paul, Minnesota : MBI, 2000. — ISBN 0-7603-0893-4.
- Wilson, Stewart. Combat Aircraft since 1945. — Fyshwick, Australia : Aerospace Publications, 2000. — ISBN 1-875671-50-1.
- Eden, Paul. Mikoyan MiG-25 'Foxbat' & Mikoyan MiG-31 'Foxhound' // Encyclopedia of Modern Military Aircraft. — London : Amber Books, 2004. — ISBN 1-904687-84-9.
- International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.
- ↑ МиГ-31 на сайте airwar.ru. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ МиГ-31 Истребитель-перехватчик [MiG-31 fighter-interceptor]. Airbase.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 July 2018. Процитовано 29 December 2018.
- ↑ МиГ-31. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 10 лютого 2012.
- ↑ Eden, 2004, с. 323.
- ↑ Терор тривогами. Як реагувати на злети МіГ-31К. uanews.net. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Dawes, Alan (December 2002). "Mikoyan's Long-Legged Hunting Dog". Air International. pp. 396–401.
- ↑ Рашисти вигадали новий "чудо-літак" під "Кинжал", бо МиГ-31К їх вже "не влаштовує". Defense Express. 28 серпня 2022.
- ↑ Spick, 2000.
- ↑ MiG-31E fighter. Russian Aircraft Corporation "MiG". Архів оригіналу за 1 October 2015. Процитовано 22 July 2008.
- ↑ Wilson, 2000, с. 103.
- ↑ MiG-31 Foxhound Interceptor Aircraft. Airforce-technology.com. Архів оригіналу за 29 December 2018. Процитовано 29 December 2018.
- ↑ MiG-31. Deagel.com. Архів оригіналу за 29 December 2018. Процитовано 29 December 2018.
- ↑ The Russian Air War and Ukrainian Requirements for Air Defence. RUSI. 7 November 2022. Архів оригіналу за 4 February 2023. Процитовано 13 November 2022.
- ↑ Russia's MiG-31 Crews Are Shooting At Ukrainian Pilots From A Hundred Miles Away—And The Ukrainians Can't Shoot Back. Forbes. 8 November 2022. Архів оригіналу за 13 November 2022. Процитовано 13 November 2022.
- ↑ Mark Episkopos (10 травня 2022). Russia Unleashes Hypersonic Missiles on Odesa to Disrupt Supply Lines. The National Interest (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Experts says Kinzhal aeroballistic missile may have been downed over Kyiv by air defenses. News Yahoo!. 5 May 2023. Архів оригіналу за 6 May 2023. Процитовано 6 May 2023.
- ↑ Ukraine says it used US-made Patriot system to intercept Russian hypersonic missile. CNN. 6 May 2023. Архів оригіналу за 6 May 2023. Процитовано 6 May 2023.
- ↑ JOSEPH TREVITHICK (16 May 2024). MiG-31 Foxhounds Confirmed Destroyed In New Imagery Of Belbek Air Base. ISW. Процитовано 17 May 2024.
- ↑ На аеродромі «Бельбек» в Криму пролунали вибухи. Суспільне. Новини. 16 травня 2024.
- ↑ IISS, 2024, с. 200.
- ↑ IISS, 2024, с. 198.
- ↑ IISS, 2024, с. 187.
- ↑ David Cenciotti (29 березня 2021). Two Russian Navy MiG-31BM Interceptors Have Flown Over The North Pole For The First Time Ever. The Aviationist. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Аварии, катастрофы и боевые потери МиГ-31. testpilot.ru. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ а б в г tengrinews.kz (17 квітня 2020). Истребитель МиГ: хронология крушений в Казахстане. Главные новости Казахстана - Tengrinews.kz (рос.). Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Аварии, катастрофы и боевые потери МиГ-31. testpilot.ru. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ [https://testpilot.ru/russia/mikoyan/mig/31/mig31_crash.php МиГ-31 Аварии, катастрофы и боевые потери]
- ↑ МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери.
- ↑ МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери.
- ↑ МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери.
- ↑ Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ а б Крушение истребителя МиГ-31 в Приморье: пилоты спаслись, по факту ЧП возбуждено уголовное дело - Вечерняя Москва. vm.ru (ru-RU) . Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Крушение истребителя МиГ-31 в Приморье: пилоты спаслись, по факту ЧП возбуждено уголовное дело - Вечерняя Москва. vm.ru (ru-RU) . Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ МиГ МиГ-31. www.airwar.ru. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ В Тверской области сгорел МиГ-31. Российская газета (рос.). Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ а б в г д е Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- ↑ У Бурятії під час учбового польоту розбився російський перехоплювач Міг-31. 112. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- ↑ В Пермском крае на аэродроме загорелся самолет Миг-31. РИА Новости (рос.). 20180518T1842. Процитовано 9 січня 2021.
- ↑ MiG-31 supersonic interceptor aircraft crashed in Russia. Defence Blog. 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- ↑ В Казахстані упав МіГ-31 - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ В Тверской области пожар возник на военном истребителе | Новости Твери. TVTver.ru (рос.). 28 травня 2020. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- ↑ У Росії розвалився винищувач МиГ-31. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ В "ерефії" падають носії гіперзвукових ракет "Кинжал": ЗМІ рашистів звітують про аварію з МиГ-31. https://defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ В Крыму погиб лётчик, совершивший экстремальную посадку в Усинске четыре года назад
- ↑ В Приморском крае разбился истребитель МиГ-31 — RTVI, 02.12.2022
- ↑ В Мурманской области разбился истребитель МиГ-31 — ТАСС(рос.)
- ↑ Російський винищувач МіГ-31 розбився на Камчатці. nv.ua (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ Атака на «Бельбек»: нові супутникові знімки показують масштаби руйнувань на аеродромі. Слово і Діло (укр.). 17 травня 2024. Процитовано 17 травня 2024.
- ↑ ЗМІ: Дрони знищили 3 та пошкодили 6 літаків на "Саваслейці". // Автор: Степан Смишляєв. 21.08.2024
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |