Квічаль краплистоволий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квічаль краплистоволий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дроздові (Turdidae)
Рід: Квічаль (Zoothera)
Вид: Квічаль краплистоволий
Zoothera turipavae
(Cain & Galbraith, 1955)
Посилання
Вікісховище: Zoothera turipavae
Віківиди: Zoothera turipavae
ITIS: 916156
МСОП: 22728359

Квіча́ль краплистоволий[2] (Zoothera turipavae) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Ендемік Соломонових Островів.

Довжина птаха становить 20 см. Забарвлення переважно темно-сіро-коричневе. Навколо очей малопомітні охристі кільця, надхвістя рудувате. Горло світле, нижня частина тіла поцяткована білими краплеподібними плямами, на животі плями більші і більш помітні. Дзьоб темний, лапи темно-тілесно-рогові.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Краплистоволі квічалі є ендеміками острова Гуадалканал. Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 1000 до 1600 м над рівнем моря.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція краплистоволих квічалів становить від 250 до 1000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також хижацтво з боку інтродукованих щурів і кішок. Краплистоволі квічалі відомі за зразком, отриманим у 1953 році, після чого вони спостерігалися у 1994, 1997 і 2013 роках. Вони є рідкісним, малодослідженим видом, поширеним на обмеженій території, площею прилизно 100 км².

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Zoothera turipavae. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 21 квітня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 21 квітня 2022.