Очікує на перевірку

Клаудія Рот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення
Громадянство Німеччина
Ім'я при народженні нім. Claudia Benedikta Roth
Дата народження 15 травня 1955(1955-05-15)[1][2][…] (69 років)
Місце народження Ульм[1]
Рідна мова німецька
Рід діяльності політична діячка
Посада член бундестагу Німеччиниd[2], Q813389?, Vice President of the Bundestagd, член бундестагу Німеччиниd[4], Депутат Європейського парламенту[5], Депутат Європейського парламенту[5], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[6], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[6], заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[6], член бундестагу Німеччиниd[7], член бундестагу Німеччиниd, член бундестагу Німеччиниd[8], член бундестагу Німеччиниd[9], член бундестагу Німеччиниd[9] і Federal Government Commissioner for Culture and Mediad
Заклад освіти Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Місце активності Берлін, Страсбург, Брюссель і Бонн
Член політичної партії Союз 90/Зелені
Кандидат на виборах Вибори до Бундестагу 2017
Участь у Вибори Президента Німеччини 2012d[10], Президентські вибори в Німеччині, Вибори Президента Німеччини 2004d, вибори 2010 рокуd, вибори в об'єднаній Німеччиніd і Вибори Президента Німеччини 2017[11]
Член у Atlantik-Brücked (2010)
Каталожний код 11003212[2]
Отримані відзнаки
Біографія на сайті Бундестаґу bundestag.de/abgeordnete/biografien/R/roth_claudia/523038
Офіційний сайт(нім.)
CMNS: Клаудія Рот у Вікісховищі

Клаудія Бенедикта Рот (нім. Claudia Benedikta Roth; нар. 15 травня 1955, Ульм, Баден-Вюртемберг) — німецький політик, з 2004 по 2013 співголова партії «Союз 90/Зелені».

Біографія

[ред. | ред. код]

Мати Клаудії була вчителькою, а тато працював стоматологом. Батьки Клаудії були католиками, проте згодом вийшли з лона церкви через низку ідеологічних переконань. Після закінчення гімназії Клаудія хотіла здобути освіту та працювати в театральній сфері. Для цього вона вирушає до Мюнхена, але провчившись два семестри, кидає навчання. Після цього Клаудія недовго працює в театрах Меммінгена, Дортмунда, Унна. У 1982—1984 роках Рот була менеджером рок-групи Ton Steine Scherben.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 1971—1990 роках Клаудія Рот була членом «Молодих демократів». У 1985—1989 роках Рот працювала прес-секретарем парламентської групи зелених. У 1987 році Клаудія Рот вступила до партії Зелених. У 1989—1998 роках Клаудія Рот була депутатом Європейського парламенту і в 1994—1998 роках очолювала фракцію зелених. Рот працювала в Європарламенті у комітеті із внутрішніх справ та громадянських свобод і у комітеті із закордонних справ. Крім того, вона була віце-президентом парламентського комітету Туреччини-ЄС. 1994 року парламент прийняв її пропозицію про визнання рівних прав для гомосексуалів. Іншим завданням її роботи була боротьба за права курдської меншини в Туреччині.

У 1998 році Клаудія Рот вперше була обрана до бундестагу, де обіймала посаду голови комітету з прав людини та гуманітарної допомоги.

2001 року Клаудія Рот була обрана співголовою Партії зелених і передала свій депутатський мандат Геральду Хефнеру. У 2002 році Рот знову входить до складу Бундестагу, де працює в комітеті із закордонних справ та підкомітеті з Організації Об'єднаних Націй.

З березня 2003 до жовтня 2004 року Рот була уповноваженим представником федерального уряду з прав людини та гуманітарної допомоги при другому кабінеті Герхарда Шредера.

23 травня 2003 року пройшов партійний референдум щодо можливості поєднувати посади співголови партії та депутата бундестагу. Більшість учасників референдуму висловилася за те, щоби дозволити співголові партії мати депутатський мандат. У жовтні 2004 року Клаудія Рот з результатом 77,8 % голосів була переобрана на посаді співголови партії Союз 90/Зелені. Рот була переобрана 2 грудня 2006 з результатом 66 %, 15 листопада 2008 з результатом 82,7 % і 20 листопада 2010 з результатом 79,3 % голосів. Клаудія Рот — абсолютний рекордсмен серед співголов партії Союз 90/зелені за часом керівництва нею.

Клаудія Рот також відома своєю особистою участю у демонстраціях за толерантність до гомосексуалів — гей-параду у Варшаві та Christopher Street Day у Дрездені.

У 2023 р. Клаудія Рот виступила проти того, щоб бойкотувати російську культуру на тлі повномасштабного наступу Росії на Україну[12]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ann-Katrin Müller: »Da krieg ich ’nen Vogel«. In: Der Spiegel. Nr. 31, 2018, S. 32–35.

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #132195429 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  3. Discogs — 2000.
  4. https://bundeswahlleiter.de/bundestagswahlen/2017/gewaehlte/bund-99/r.html
  5. а б Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  6. а б в http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=4185
  7. https://www.bundestag.de/abgeordnete/biografien/R/roth_claudia-857916
  8. http://webarchiv.bundestag.de/archive/2013/1212/bundestag/abgeordnete17/alphabet/index.html
  9. а б bundestag.de — 1996.
  10. http://www.bundestag.de/blob/192342/82983e7fb1389de5fa72d5cbf310fc62/bundestag-data.pdf
  11. http://www.bundestag.de/blob/490834/00e8cd433765c0b6e5fac81b56d4a5d5/mitglieder_bv-data.pdf
  12. Державна міністерка з питань культури та ЗМІ Німеччини Клаудія Рот виступила проти того, щоб бойкотувати російську культуру на тлі повномасштабного наступу Росії на Україну