Кленики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Кленики
пол. Klejniki
Церква Вознесення Господнього

Координати 52°51′ пн. ш. 23°24′ сх. д. / 52.850° пн. ш. 23.400° сх. д. / 52.850; 23.400Координати: 52°51′ пн. ш. 23°24′ сх. д. / 52.850° пн. ш. 23.400° сх. д. / 52.850; 23.400

Країна Польща
Воєводство Підляське воєводство
Повіт Гайнівський повіт
Гміна Чижі
Перша згадка 1540-ві
Населення 452 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 85
Автомобільний код BHA
SIMC 0025997
GeoNames 769098
OSM 3094088 ·R (Гміна Чиже)
Кленики. Карта розташування: Польща
Кленики
Кленики
Кленики (Польща)
Кленики. Карта розташування: Підляське воєводство
Кленики
Кленики
Кленики (Підляське воєводство)
Мапа

Кленики[2] (Клєнікі[3], Кленіки[4], Клейники, пол. Klejniki) — село в Польщі, у гміні Чижі Гайнівського повіту Підляського воєводства. Населення — 452 особи (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

«Наша ніва» гаряче гратулює і вітає працівників першого народного театру на Гродненському Підляшші, у країні забутій історією і гнобленій важкими умовами сьогодення, і бажає, щоб цей театр допоміг пашим братам-підляшукам пробудитися й зрозуміти, що є вони синами братньої нам України.

«Наша Ніва» про український театр у Клениках[5]

Вперше згадується у 1540-ві роки[2]. У 1909 році в селі був заснований сільський колектив, який ставив п'єсу «Розумний і дурень» українського письменника Івана Карпенка-Карого[3][5][6].

У 1975—1998 роках село належало до Білостоцького воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Жителі розмовляють місцевою говіркою української мови[3].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 225 25 130 70
Жінки 227 27 80 120
Разом 452 52 210 190

У 1790 році в Клениках було 56 домів[2]. У 1891 році налічувалося 103 доми і 825 жителів, у 1936 році — 178 домів і 1064 жителів, у 1956 році — 222 доми і 1113 жителів, у кінці 1990-х років — близько 240 домів і 1000 жителів[2].

Культура[ред. | ред. код]

У селі збереглися власні народні звичаї та багато форм старих імен (Орехвій, Овлас, Овсеній, Полєвко, Фалєй, Єзофат)[3].

Релігія[ред. | ред. код]

У селі розташована парафіяльна церква Вознесення Господнього (Вшестя)[2][3]. Крім того, на території села розташовані мурована каплиця святого Миколи Чудотворця і мурована цвинтарна каплиця Преображення Господнього[2][3]. Сьогодні до складу парафії Клеників входять села: Кленики, Ступники, Козлики, Іваново, Сапово, Ліщини, Істок, Радьки, Гуковичі, Городчино, Кожино, Градочна, Ляхи, Яново, Тиневичі Малі[2].

Церква в селі існувала вже у середині XVI століття[2]. У 1959 році парафія нараховувала 3160 прихожан[2]. У 1973 році згоріла дерев'яна церква 1880-х років[2]. Замість неї у 1984 році збудована велика мурована церква Вознесення Господнього, яка була освячена в 1988 році[2][3].

У Клениках щороку 10 листопада проводиться храмове свято (яке називають «отпуст» або «пристольний празник») під час відзначення іменин Параскеви П'ятниці[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Jan Łobuziński. (2019). Klejniki — dzieje wsi i parafii.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в г д е ж и к л м Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 5) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1996. — № 3 (25) (травень-червень). — С. 34. — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 5 листопада 2018. Процитовано 2019-01-20.
  3. а б в г д е ж и Людмила Лабович (7 січня 2020). Різдво Христове у Клениках на Підляшші (укр.). Наше слово. Архів оригіналу за 14 Січня 2020. Процитовано 14 Січня 2020.
  4. а б Борисенко В. Осінні традиційні свята українців Північного Підляшшя / В. Борисенко, Н. Стишова // Етнічна історія народів Європи. — 2000. — Вип. 6. — С. 29-35.
  5. а б Юрій Гаврилюк. Українці і білоруська проблема на Підляшші. http://etnography.national.org.ua. etnography.national.org.ua. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 25 лютого 2020.
  6. Юрій Гаврилюк (23 грудня 2019). Cuius regio* – того й школа (укр.). Наше слово. Архів оригіналу за 14 Січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кленики