Коала
| Коала | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Diprotodontia |
| Родина: | Коалові (Phascolarctidae) |
| Рід: | Коала (Phascolarctos) Blainville, 1816 |
| Види | |
|
Phascolarctos cinereus | |
| |
| Поширення коали в Австралії | |
 Вікісховище: Phascolarctos
| |
Коа́ла (Phascolarctos) — рід ссавців з підкласу сумчасті.
Phascolo в перекладі з давньогрецької означає «сумка», а arctos — «ведмідь»[1]. Слово «коала» походить з однієї з мов тубільців Австралії. Воно означає, за однією версією, «той, хто кусає», за іншою — «не п'є»[2].
Єдиний живий представник роду — коала сірий. Це дрібний звір: довжина його тіла 60-82 см, вага від 5 до 16 кг. Хвіст дуже короткий, зовні непомітний. Голова велика й широка, зі сплющеною мордою. Вуха великі, закруглені, вкриті густим хутром. Очі маленькі. Спинка носа безволоса, чорна. Є щічні мішки.
Волосяний покрив у коали густий і м'який, міцний; на спині забарвлення змінюється від світло-сірого до темно-сірого, іноді рудувате або червонувате, черево світліше.
Кінцівки коали пристосовані до лазіння — великий і вказівний пальці передніх і задніх кінцівок протиставлені іншим, що дає змогу звірові обхоплювати гілки дерев. Кігті сильні й гострі, здатні витримувати вагу тварини. На великому пальці задніх кінцівок кіготь відсутній. Коали — одні з небагатьох неприматів, що мають папілярний візерунок на подушечках пальців. Відбитки пальців коали не відрізняються від відбитків пальців людини навіть під електронним мікроскопом[3].
Виводкова сумка у самиць добре розвинена, відкривається ззаду; всередині є два соски.
Коали зазвичай мовчазні й подають голос тільки в період розмноження або в разі небезпеки. Закличний крик самця описується як «щось середнє між хропінням товстого п'яниці після тяжкого тупого дня, скрипом дверей на іржавих петлях і бурчанням невдоволеної свині». Переляканий або поранений коала кричить і «плаче», як дитина.
Розміри й забарвлення цієї тварини варіюються залежно від місця проживання. Так, коали штату Вікторія більші й важчі, у них густіше й щільніше хутро темно-сірого кольору, часто з коричневим відтінком на спині. У тропічному та субтропічному Квінсленді коали набагато дрібніші й світліші, хутро у них рідше й коротше.
Виглядом коала трохи нагадує ведмедя (звідси його назва — сумчастий ведмідь); а рудиментарний хвіст, розташування виводкової сумки та зубна формула зближують його з вомбатом, з якими він, мабуть, мав спільного предка. Коалу називають лінивцем, тому що він спить по 18 годин на добу.
Мешкають в Австралії в евкаліптових лісах та живляться листям цих дерев.
Рід включає один сучасний та три викопні види:
- Phascolarctos cinereus (Golfuss, 1817, сучасний вид) — Коала сірий
- †Phascolarctos maris (Pledge, 1987, ранній пліоцен)
- †Phascolarctos stirtoni (Bartholomai, 1968, плейстоцен) — Коала велетенський
- †Phascolarctos yorkensis (Pledge, 1992, від пізнього міоцену чи раннього пліоцену до плейстоцену)
- Лоун Пайн Коала («коала-парк»)
- ↑ John A. Long, Michael Archer. Prehistoric mammals of Australia and New Guinea: one hundred million years of evolution. — UNSW Press, 2002. — С. 82. — ISBN 0868404357.
- ↑ Edwin Gould, George McKay Encyclopedia of mammals AP natural world, — Academic Press, 1998
- ↑ Fingerprint homoplasy: koalas and humans [Архівовано 30 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.). — NaturalSCIENCE, Volume 1, Article 4, 1997
