Ковтун Станіслав Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковтун.
Ковтун Станіслав Григорович
 Солдат
Загальна інформація
Народження4 березня 1986(1986-03-04)
Атюша, Коропський район, Чернігівська область, УРСР
Смерть31 липня 2014(2014-07-31) (28 років)
Шахтарськ, Донецька область, Україна
Alma MaterВійськовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ»
Псевдо«Батя»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
|
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Станісла́в Григо́рович Ковтун (01986-03-044 березня 1986, Атюша, Коропський район, Чернігівська область, УРСР — 02014-07-3131 липня 2014, м. Шахтарськ,Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1986 року в селі Атюша (Коропський район, Чернігівська область). Закінчив 8 класів Атюшської школи; Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Здобув фах військового у Харківському інституті танкових військ, отримав диплом з відзнакою та ступінь бакалавра. Займався спортом; здобув срібну медаль по гирьовому спорту на чемпіонаті України серед вищих навчальних військових закладів. Був призером чемпіонату України по бойовому самбо.

В часі війни — доброволець; гранатометник, 25-а окрема повітряно-десантна бригада.

Загинув 31 липня 2014 року під час потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій українських військ та одночасної атаки із засідки — на колону БТРів десантників поблизу Шахтарська — зазнав смертельного поранення в шию, прикриваючи відхід групи.

Вдома залишились батьки, дружина Лілія та син Остап 2013 р.н.

Похований в селі Атюша.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
  • 4 грудня 2014 року на будівлі Атюшівської школи відкрито меморіальну дошку.
  • 25 липня 2015 року в селі Атюша відкрито пам'ятний знак.
  • 14 серпня 2015 року ім'я Станіслава Ковтуна надано Атюшівській ЗОШ[1].
  • 8 грудня 2015 року, на будівлі Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, було відкрито пам'ятну дошку на честь шістьох полеглих випускників, в тому числі, Станіслава Ковтуна[2].
  • 29 липня 2014 року нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть»
  • 17 листопада 2016 року нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Герої Сіверського краю. Т.1, стор. 68 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 Січня 2020. Процитовано 19 Лютого 2020.
  2. ↑ Ковтун Станіслав Григорович. Архів оригіналу за 5 Квітня 2015. Процитовано 3 Квітня 2015.


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ковтун_Станіслав_Григорович&oldid=36675874